Справа № 953/15219/21
Провадження № 11-сс/818/312/22 Суддя доповідач ОСОБА_1
Категорія: тримання під вартою
03 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого ОВС СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22021220000000073 від 06.04.2021, за ознаками злочину, передбаченогоч.1 ст. 111КК України,-
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2021 року продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до 05.02.2022 включно.
Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06.11.2021р. залишено без змін - 445 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 1010150 грн., яку необхідно внести на відповідний депозитний до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити та покласти на нього наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
На зазначену ухвалу слідчого судді підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід стосовно нього на інший запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням волі.
В обґрунтування апеляційної скарги підозрюваний зазначив про те, що ухвалу слідчого судді вважає необґрунтованою та незаконною, постановленою з численними порушеннями норм процесуального права. Посилався на незадовільний стан здоров'я, а також на те, суд слідчий суддя проігнорував наявність у нього дружини, дітей та ту обставину, що він є інвалідом 2 групи, пославшись на відсутність у матеріалах справи відповідних копій документів. Вважає, що наявність продовження існування ризиків, це лише припущення. Зазначає, що в судовому засіданні він заявляв про те, що опинившись на волі він не тільки не буде намагатись переховуватись, а навпаки, сприятиме слідству у з'ясуванні обставин цієї справи. Також вважає, що не відповідає дійсності твердження суду першої інстанції про відсутність у нього офіційного джерела доходу, оскільки знаходячись на волі він отримував офіційну пенсію по інвалідності .
В судове засідання апеляційного суду захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 , який відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, був належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги засобами телефонного зв'язку, не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, а також те, що в апеляційній скарзі підозрюваного не йдеться про погіршення його становища, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю захисника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував щодо вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, №22021220000000073 від 06.04.2021 року.
05.11.2021 року о 12 год. 31 хв. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 України.
05.11.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України.
06.11.2021 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 03.01.2021, із можливістю внесення застави у розмірі 1 010 150 грн.
23.11.2021 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду (не зважаючи на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей на території України, з метою уникнення відповідальності, що передбачена санкцією статті, підозрюваний за підтримки громадянина КНР ОСОБА_9 може виїхати на постійне місце мешкання до КНР);
-також ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (враховуючи можливу наявність спільників, які, перебуваючи на волі, мають змогу отримувати інформацію про хід розслідування та здійснювати вплив на свідків);
-крім того, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (оскільки замовники здійснення протиправної діяльності перебувають на території КНР, а інші можливі спільники на даний час не встановлені).
Крім того, слідчий зазначив, що строк тримання ОСОБА_6 під вартою закінчується, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки для закінчення досудового розслідування виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження:отримати від експертів Харківського НДЕКЦ МВС України висновок відео -, звукозапису за матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; отримати від експертів Харківського НДЕКЦ МВС України висновок портретної експертизи за матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; провести тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у розпорядженні ПрАТ «Київстар»; розсекретити клопотання та ухвали, що послугували підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вказав, що з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування дійшов висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна, або без такого.
Слідчий суддя суду першої інстанції враховував наявність продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного:переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності, що передбачена санкцією статті, підозрюваний за підтримки громадянина КНР ОСОБА_9 може виїхати на постійне місце мешкання до КНР); впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи можливу наявність спільників, які, перебуваючи на волі, мають змогу отримувати інформацію про хід розслідування та здійснювати вплив на свідків); вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки замовники здійснення протиправної діяльності перебувають на території КНР, а інші можливі спільники на даний час не встановлені.
Також, слідчий суддя враховував, відомості щодо особи підозрюваного, який є уродженцем м. Харкова, громадянин України, в силу ст. 89 КК України не погашених судимостей не має, має постійне місце проживання та місце реєстрації, офіційно не працевлаштований, не одружений.
Разом з тим, слідчий суддя суду першої інстанції вважав за необхідне залишити ОСОБА_6 заставу, визначену ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2021 року у розмірі 445 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 1010150 грн., яка є тим саме ступенем довіри, при якому перспектива встати застави, у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім та стимулюючим фактом, щоб запобігти встановленим ризикам.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчините інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість запобігання спробам підозрюваного:переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності, що передбачена санкцією статті, підозрюваний за підтримки громадянина КНР ОСОБА_9 може виїхати на постійне місце мешкання до КНР); впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи можливу наявність спільників, які, перебуваючи на волі, мають змогу отримувати інформацію про хід розслідування та здійснювати вплив на свідків); вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки замовники здійснення протиправної діяльності перебувають на території КНР, а інші можливі спільники на даний час не встановлені, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким особливо злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.
Згідно відомостей про особу підозрюваного вбачається, що він є уродженцем м. Харкова, громадянин України, в силу ст. 89 КК України не погашених судимостей не має, має постійне місце проживання, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, не працює, що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу.
Враховуючи підвищену суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину та усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, є ймовірність того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке, згідно підозри, інкримінується підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема громадської та національної безпеки України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Вищенаведені обставини вказують на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Доводи підозрюваного щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання іншого запобіжного заходу, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб'єктивних оціночних судженнях.
Доводи в апеляційній скарзі про наявність у ОСОБА_6 дружини та дітей, а також те, що він отримував пенсію по інвалідності - не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Щодо доводів в апеляційній скарзі про наявність у підозрюваного захворювань, які унеможливлюють перебування його під вартою, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що наявність захворювань, які унеможливлюють перебування підозрюваного в умовах СІЗО повинні підтверджуватися відповідними висновками судово-медичної експертизи, щодо проведення якої підозрюваний має процесуальне право заявляти клопотання слідчому.
Відсутність вищевказаного висновку судово-медичних експертів позбавляє суд апеляційної інстанції процесуальної можливості враховувати зазначені доводи, без їх підтвердження певними висновками експертів, як підстави для скасування або зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Отже, доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_6 іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, під час апеляційного перегляду в судовому засіданні прокурор повідомив про те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.01.202 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.03.2022 року.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2021 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді