Справа № 344/17971/21
Провадження № 33/4808/79/22
Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.
Суддя-доповідач Кукурудз
04 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю представників потерпілої адвокатів Помазановської О.І., Калинюка Р.С., адвоката Маринчака О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 23.12.2021 року,-0
Вказаною постановою, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №754495 від 03.10.2021 року, ОСОБА_1 03.10.2021 року біля 10 год.00 хв. перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилось в застосуванні фізичної сили.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову Івано-Франківського міського суду незаконною, оскільки судом порушено норми права. Окрім того, судом першої інстанції не встановлено факту вчинення ОСОБА_1 протиправної дії чи бездіяльності, що підпадає під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення, чим порушено її права та інтереси як потерпілої від адміністративного правопорушення.
Просить постанову Івано-Франківського міського суду від 23.12.2021 року скасувати, прийняти нову постанову якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 8) слідує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1ст.173-2 КУпАП, тобто домашнє насильство.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст.280 КУпАП, а саме повністю з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дано належну оцінку матеріалам провадження, а зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Положенями ч.1 ст.173-2 КУпАП (в редакції Закону №2229-VIII від 07.12.2017) передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Зі змісту пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні у суді першої інстанції, вину не визнав, пояснив, що не застосовував фізичного насильства в сторону своєї дружини, тобто наполіг на своїй невинуватості, факт невизнання своєї невинуватості ОСОБА_1 також виклав у письмових поясненнях долучених до матеріалів справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що при доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об'єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов'язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.
Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб'єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з'ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.
Суперечливість висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.
Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.
Зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що суд першої інстанції намагався встановити обставини правопорушення у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 та прийшов до висновку, що в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КупАП.
В той же час відповідальність за ст.173-2 КУпАП передбачена за застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, що прямо передбачено в диспозиції вказаної статті. При виявлених в потерпілої тілесних ушкоджень, при наявності відповідних доказів, можна ставити питання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за ст.125 КК України, але у всякому разі не за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, у разі встановлення недоведеності вини у вчиненні правопорушення, суд зобов'язаний закривати провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки саме ця правова підстава для закриття провадження відповідає інтересам особи, вину якої не було доведено в суді.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 23.12.2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз