Житомирський апеляційний суд
Справа №274/5130/21 Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О. С.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
07 лютого 2022 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі за участю захисника Паламарчука С.В., апеляційну скаргу захисника Паламарчука С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановила:
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 14 липня 2021 року о 05 год. 59 хв. на перехресті вулиць Короленка - Житомирська в місті Бердичеві керував транспортним засобом РУТА, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 "а" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На прийняте судом рішення захисник Паламарчук С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови суду, постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п.1,7 ч.1 ст.247 КУпАП та у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення. Як на підставу поновлення строку вказує, що копія постанови від 15.09.2021 року отримана ним, як представником 02.10.2021 року, що підтверджується заявою про видачу копії постанови та розпискою про отримання, що він вважає поважною причиною пропуску строку. Посилається на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зіпсовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд порушив права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КУпАП та проігнорував заяву про відкладення справи та в порушення норм КУпАП прийняв до уваги недопустимі докази та не врахував, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським порушена процедура проведення огляду та оформлення його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження такого огляду водієм. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, а тому протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом; Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів суперечить дійсним обставинам, оскільки під час такого огляду відсутні свідки або ж відео про його проходження. В матеріалах справи відсутнє направлення водія для огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Стверджує, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові посилається на відеозапис, що наданий працівниками поліції та який долучено до матеріалів справи. Однак, зазначене відео не встановлює вини ОСОБА_1 , а навпаки спростовує будь яку адміністративну відповідальність в його діях. з відео видно, що поліцейський розвертається на службовому автомобілі, підходить до транспортного засобу, після чого перед авто поліції ходить працівник поліції та особа на яку складено протокол, інформації про те, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп яніння відео не містить, що є грубим порушенням ст. 266 КУпАП та інструкції про проведення огляду на стан сп'яніння, так як ніякого огляду він не проходив. Посилання суду першої інстанції на висновок щодо результатів огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння є безпідставним та неправомірним. Суд взагалі не перевірив, що це за доказ та звідки він з'явився так як будь якого освідування ОСОБА_1 взагалі не проходив та йому взагалі не зрозуміло, що це за висновок та як його здобули працівники поліції. А тому зазначений висновок є протиправним та не міг братися судом до уваги під час винесення постанови так як є недопустимим доказом в порядку ст.261 КУпАП України так як здобутий невідомим шляхом.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був відсутній під час розгляду справи щодо нього в суді, а копія постанови була отримана його захисником 02.10.2021 року, що підтверджується заявою про видачу копії постанови та розпискою про отримання, що міститься в матеріалах справи, апеляційний суд вважає доводи на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови поважними, тому поновлює Паламарчуку С.В. строк на апеляційне оскарження постанови суду.
В судовому засіданні захисник Паламарчук С.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Також просив апеляційний розгляд проводити за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про такий розгляд і приймати участь в ньому не має за можливе.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, переглянувши відеозапис, наявний в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 251 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм та положень ст.ст.245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом та прийшов до помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Так з постанови суду слідує, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 258820; копією постанови від 14.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 як водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за вчинення у той же час та місці іншого проступку; роздруківкою тесту на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно з якими було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), результатом огляду позитивний - 0,24 ‰.
Однак, зазначені докази, на думку апеляційного суду не доводять наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу II Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
При цьому у відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП в редакції на час правопорушення та судового розгляду справи огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні положення містяться і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявленння стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відео реєстратора (який закріплюється на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) поліцейських під час здійснення повноважень) відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак переглянувши відеозапис в судовому засіданні, виявлено те, що він не має звуку, крім того дане відео зняте із відео реєстратора службової машини, а не із портативного відео реєстратора, як це вимагається згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026. Отже даний доказ ставить під сумнів всі інші докази, які не можливо перевірити шляхом перегляду відеозапису зі звуком.
На зазначені обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув, версію особи, що притягається до адміністративної відповідальності, належним чином не перевірив та прийшов до передчасного висновку про доведення обставин правопорушення та винуватості ОСОБА_1 .
При цьому слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повинна доводити свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як то передбачено ч.2 ст.251 КУпАП, і суд, розглядачи справу на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене в даному випадку, надані до протоколу докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених в протоколі, а тому усі сумніви повинні бути віднесені на його користь у відповідності до положень ст.7 КупАП та ст. 62 Конституції України.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у відповідності до положень п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
постановила:
Поновити захиснику Паламарчуку С.В. строк на оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника Паламарчука С.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 с.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП узв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: