Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2537/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст. 121 КК України Доповідач ОСОБА_2
03 лютого 2022 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 ,
за участю секретаря: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6
розглянувши одноособово в порядку перехідних положень КПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України,
На розгляді Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України, призначене до розгляду на 15 годину 03 лютого 2022 року.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду м. Житомира від 22 жовтня 2021 року запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_5 обрано тримання під вартою строком на 60 діб до 20.12.2021 включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку взявши його під варту з залу суду.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 06 лютого 2022 року включно.
Прокурор 01 лютого 2022 року надіслалав до апеляційного суду клопотання про продовження строку тримання під ввартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки він закінчується 06 лютого 2022 року. Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів проти життя людини, та санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того обвинувачений намагався останнім часом уникнути кримінальної відповідальності, за що судом неодноразово застосовувався привід до нього, а тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Також ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення спонукав потерпілого до дачі завідомо неправдивих свідчень.
Враховуючи наведені вище обставини в сукупності, наявні обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а тому вищевикладене свідчить про наявність в поведінці обвинуваченого ОСОБА_5 обгрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшилися, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж той, що обрано обвинуваченому, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання процесуального прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_9 заперечили проти заявленого прокурором клопотання, просили застосувати домашній арешт.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , а також доводи заперечення обвинуваченого та захисника, приходу до виснровку про необхідність задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до п.20-5 перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст.331 КПК України, як вже зазначалося вище.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою аргументами на користь такого рішення є, у тому числі: серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Як вбачається з матеріалів провадження, обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою спливає. Апеляційний розгляд кримінального провадження не розпочато, у зв'язку з чим клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених підлягає розгляду на підставі п.20-5 перехідних положень КПК України суддею одноособово, у зв'язку з перебування судді - члена колегії на лікарняному.
Так ОСОБА_10 обвинувачується у вчинненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів проти життя людини, та санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Матеріалами провадження підтверджується, що обвинувачений намагався останнім часом ухилятися від суду, у зв'язку з чим до нього судом неодноразово застосовувався привід, а тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду.
Крім того, ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, спонукав потерпілого до дачі завідомо неправдивих свідчень, що підтверджується вироком суду щодо потерпілого, який набрав законної сили. Враховуючи наведені обставини, не дивлячись на те, що потерпілий на час апеляційного розгляду кримінального провадження помер, існують обгрунтовані ризики можливості впливу об винуваченого на свідків в криінальному провадженні.
Викладене свідчить про наявність ризиків, зазначених у ч.1 ст.177 КПК України. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, встановлено не було, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який - відсутні, а застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
Наразі об'єктивної можливості розглянути дане кримінальне провадження апеляційний суд також не має.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Кереуючись ст.ст. 404, 405, 331 КК України, суддя апеляційного суду , -
Клопотання прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 03 квітня 2022 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: