Житомирський апеляційний суд
Справа №295/14297/20 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
07 лютого 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М, Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання: Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/14297/20 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2021 року, яке ухвалене суддею Воробйовою Т.А.
встановив:
У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 20 лютого 2019 року у розмірі 18869,10 грн, станом на 02 листопада 2020 року та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що в жовтні 2017 року Банк запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Мonobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Мonobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим цього ж дня підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 10000,00 грн. Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого ліміту. У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 02.11.2020 утворилася заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 18869,10 грн.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 20.02.2019 у розмірі 9500 грн. та судовий збір в розмірі 1142,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені усі істотні умови договору. В тому числі проценти за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення терміну виконання договірних зобов'язань. Виконаний банком розрахунок є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Вказує, що укладення між Банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Тому, у суду були відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості в повному обсязі.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт, вказаний у додатку.
У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Також у заяві ОСОБА_1 просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогу (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. У цій заяві він засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Відповідач підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору він просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Окрім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису підписав паспорт кредиту, у якому вказано, що кредитний ліміт може становити до 100000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку). Також зазначено, що платежі за договором вносяться щомісяця, до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 5% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав суду розрахунок, який містить інформацію про те, що заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 18869,10 грн.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ч.1,2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
У статті третій Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття ( акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви ( форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( ст.11 Закону України Про електронну комерцію).
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
На підставі вказаного договору ОСОБА_1 надані кредитні кошти.
Наявна в матеріалах справи довідка банку свідчить про те, що кредитний ліміт був встановлений у розмірі 9500,00 грн, а також ліміт у розмірі 4600 грн. на розстрочку.
Долучена до позовної заяви виписка з рахунку свідчить про те, що відповідач користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, однак внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань станом на 02 листопада 2020 року виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18869,10 грн.
Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру цієї заборгованості, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором про надання банківських послуг у вказаному розмірі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості лише в розмірі встановленого кредитного ліміту є помилковим.
Отже, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі з вищевказаних підстав (п.3, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України).
Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 5255 грн.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»задовольнити.
Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2021 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк»(код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, 04114) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 20 лютого 2019 в сумі 18869,10 грн та судові витрати в сумі 5255 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 лютого 2022 року.
Головуючий Судді