СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23884/21
пр. № 2/759/1296/22
20 січня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Кушнірчук А.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинипісля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , а також Ѕ частина будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Для отримання спадщини він у встановлений законом строк не зміг звернутись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки після смерті матері перебував у пригніченому стані, погіршилось самопочуття, у зв'язку з чим перебував на стаціоннарному лікуванні з подальшою реабілітацією, працював машиністом електровозу та мав роз'їзний характер роботи, крім того, зазначив, що всі документи на майно матері знаходились у відповідача, що не дозволило вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Щербини Я.О. від 08.04.2021 року йому відмовлено в оформленні спадкових прав в зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини.
Вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2021 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином оформлену спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 27).
17.11.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2021 року Дванадцята київська державна нотаріальна контора подала копію спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 33-74).
29.12.2021 року надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому вона просить у задоволенні позову відмовити. Зазначила, що перешкод для позивача для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона не було, він сам не скористався своїм правом на прийняття спадщини, всі зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини формальні (а.с. 89-94).
В підготовчому судовому засіданні 20.01.2022 року суд постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначив, що він у червні 2020 року разом з сестрою звернувся до нотаріуса з проводу прийняття спадщини, проте не мав свіх документів.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову не визнала, вказала, що вона не чинила перешкод позивачу зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, більш того позивач був обізнаний, щодо її звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, що заведена спадкова справа. Вказувала, що після смерті матері вони з братом вирішили, що спадщину поділять навпіл та разом з позивачем звертались до нотаріуса в червні 2020 року, нотаріус надала перелік документв, необхідних для оформлення спадщини. Після чого з боку позивача почалися маніпуляції, він уникав спілкування, у зв'язку з чим вона сама звернулась до нотаріуса і оформила спадщину.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позов, вказала, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження поважності пропуску строку на прийняття спадщини.
Дванадцята київська державна нотаріальна контора явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.12.1965 року (а.с.11).
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03.11.1971 року (а.с.41).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.10).
05.10.2020 року ОСОБА_2 звернулась до Дванадцятої київської нотаріальної контори из заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34)
05.10.2020 року заведена спадкова справа № 1077/2020 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 33)
08.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої київської нотаріальної контори из заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 64)
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Щербини Я.О. від 08.04.2021 року йому відмовлено в оформленні спадкових прав в зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (а.с. 72).
Позивач в період з 10.12.2020 року по 16.12.2020 року знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні АІТ і кардіологічному відділенні Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2, що підтверджується випискою з історії хвороби № 3166 (а.с. 18).
ОСОБА_1 з 29.07.1992 року до 23.11.2020 року працював машиністом електровоза, звільнений за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується відомостями зазначеними в трудовій книжці НОМЕР_4 (а.с. 20-21).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
У постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 вказано, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються. У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 викладено правову позицію, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 756/2764/15-ц (провадження № 61-29705св18) вказано, що «відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала про те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин оскільки після смерті НОМЕР_5 відповідач таємно заволодів належними спадкодавцю документами. Вона є людиною похилого віку, юридично необізнаною, а її місцепроживання відділене від місцезнаходження спадкового майна. Також позивач зазначала, що 13 та 20 січня 2015 року вона зверталась до нотаріальної контори з приводу подання заяви про прийняття спадщини, проте спадкова справа оформлена не була, а провадження не відкрито. Частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Наведені ОСОБА_1 причини не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні та/або проходження медичних обстежень в період з 10.12.2020 року по 16.12.2020 року, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, зайнятість по роботі та відсутність часу для проїзду до місця відкриття спадщини не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Спадкоємець має право подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати засобами поштового зв'язку до державної нотаріальної контори письмову заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_4 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності можливості подати заяву про прийняття спадщини у період з 12.12.2020 року (дата спливу шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини) до 22.10.2021 року (дата звернення з позовною заявою), зокрема доказів того, що неподання до нотаріальної контори такої заяви у цей період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього.
Позивач повинен довести поважність пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.06.2021 року у справі № 133/600/19.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був ним пропущений з поважних причин, оскільки позивач знав про існування права на звернення з заявою про прийняття спадщини за законом, чого не зробив. Підстави, на які посилається позивач як на поважність пропуску визначеного строку, не можуть бути визнані судом такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Твердохліб Ю.О.