Справа № 758/1194/22
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
02 лютого 2022 року суддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О. В. , розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Петрова Д.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У провадженні Подільського районного суду міста Києва (головуючий - суддя Петров Д.М.) перебуває цивільна справа № 758/1194/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позивачем ОСОБА_1 до суду надана заява про відвід головуючого судді Петрова Д.В. по вказаній справі.
Як убачається з ухвали Подільського районного суду міста Києва (головуючий - суддя Петров Д.В.) заяву про відвід визнано необгрунтованою.
Абзацом першим частини третьої статті 40 ЦПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 31.01.2022 заява ОСОБА_1 передана на розгляд судді Лещенко О.В. та отримана суддею 31.01.2022.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодекс розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як убачається із заяви про відвід судді, позивач зазначив, що він не погоджується з процесуальними діями головуючого під час розгляду іншої справи №758/17738/21 щодо необхідності сплати судового збору окремо за кожну вимогу майнового характеру у одному ж позові з посиланням на те, що, на його думку, існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді з огляду на те, що позивачем подано скаргу відносно судді Подільського районного суду міста Києва Петрова Д.М. до Вищої ради правосуддя.
Перевіривши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно зі ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» )
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49). При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суддя приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у п5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а незгода з процесуальними рішеннями та діями головуючого не є підставою для його відводу. Звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя на дії судді розцінюється, як реалізація особою гарантованого законом права на такі звернення, що не може вплинути на виконання суддею професійних обов'язків щодо розгляду конкретної справи в порядку, передбаченому процесуальним законом. Обставини, на які вказує позивач, - є його особистою суб'єктивною думкою і не відносяться до обставин, які дають підстави для висновку про заінтересованість та/або неупередженість судді, та не відносяться до тих обставин, з якими законодавець пов'язує відвід судді.
З огляду на наведене, суддя вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Петрова Д.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суддя,-
У задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Петрова Д.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди- відмовити.
Копію ухвали надати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. В. Лещенко