печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55945/21-к
31 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотаннями, в яких просить скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 №757/36905/21-к та №757/36844/21-к у кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01.09.2020.
В обґрунтування клопотань посилається на те, що вказаними ухвалами було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 ,
- гараж НОМЕР_2 у буд. АДРЕСА_2 , -
у вигляді заборони відчуження та розпорядження, заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.
Вважає, що арешти накладено незаконно та з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлялось про підозру, ані ОСОБА_8 , ані ОСОБА_9 , твердження сторони обвинувачення, що в діях вказаних осіб наявні ознаки легалізації доходів від шахрайської діяльності жодним чином не вмотивовані. Вказує, що загальна сума доходу ОСОБА_6 складає 46 887 000 грн., що підтверджується документами щодо походження грошових коштів, ОСОБА_6 станом на 17.05.2018 мала змогу придбати вказану квартиру та станом на 26.04.2018 вказаний гараж. Слідством не підтверджено, що вказана квартира та гараж належить ОСОБА_8 та він ними користується. Зазначає, що вказаною квартирою та машиномісцем користується ОСОБА_6 , що підтверджується фактом проживання за аналогічним місцем за вказаною адресою, а відтак вважає, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, а відтак він підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити з наведених підстав.
Прокурор ОСОБА_4 підтримала свої письмові заперечення, наявні у матеріалах справи, за змістом яких зазначила, що в ході досудового розслідування отримані відомості, які вказують на ознаки легалізації (відмивання) доходів від шахрайської діяльності в діях ОСОБА_10 та пов'язаних з ним осіб, які полягають у придбанні нерухомості, транспортних засобів та інвестування у власний бізнес.
Вказує, що від 12 суб'єктів первинного моніторингу отримано 27 повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, які проведені за участю ОСОБА_11 , за період з 08.01.2019 по 30.07.2020, на загальну суму 36,66 млн. грн., у тому числі 0,01 мн. Доларів США (еквівалент 0,18 млн. грн.).
Право власності на вказані об'єкти зареєстровано на ОСОБА_12 , його дружину ОСОБА_13 братів та сестер дружини - ОСОБА_7 та інших довірених осіб.
Частину доходів вказані особи легалізували шляхом укладення фіктивних угод з продажу квартир, оформлених на власне ім'я, за цінами, що значно вище середньо ринкових. При цьому, одночасно із відчуженням вказане майно передавалось в іпотеку за договорами позики іншим учасникам злочинної групи, з метою подальшого його звернення на свою користь під приводом невиконання укладених договорів.
Зазначає, що у досудового слідства є підстави вважати, що автомобілі, земельні ділянки, машиномісця та квартири фактично належать саме ОСОБА_12 , придбані на кошти, здобуті злочинним шляхом внаслідок вчинення заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), в особливо великих розмірах та оформлені безоплатно на інших осіб з метою укриття власного майна та доходів, про що було відомо ОСОБА_6 (сестра дружини ОСОБА_12 ), а також про можливий арешт майна за вчинення вказаних злочинів.
Вказане майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Вважає, що ухвали про арешт майна є законними та обгрунтованими, а клопотання адвоката ОСОБА_5 такими, що задоволенню не підлягають, тому у задоволенні клопотань просила відмовити.
Заслухавши адвоката ОСОБА_3 та прокурора, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, заперечення прокурора та додатки до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01.09.2020 за фактами заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
За своїм змістом клопотання адвоката є апеляційною скаргою на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).
З тексту ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 вбачається, що будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, який може суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає. З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя вважав наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно.
Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалах слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 та надало слідчому судді підстави вважати, що необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, яке визнано речовим доказом, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 інтересах інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1