Справа №:755/801/22
Провадження №: 1-кс/755/213/22
"07" лютого 2022 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022105040000099 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, -
прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні відділу дізнання Дніпровського ГУНП в місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12022105040000099 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
09.01.2022 року до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, надійшов рапорт від екіпажу Рубін 1201, що під час огляду транспортного засобу марки «Ауді 80», д.н.з., було виявлено невідповідність номеру кузову з базою ІПНП (ЄО1667 від 09.01.2022).
Та, відповідно до ч. 3 ст. 237 КПК України, дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , за адресою м Київ, пр-т Броварський, 44, було проведено огляд місця події, в присутності ОСОБА_6 , у якого було виявлено транспортний засіб, «Ауді 80», д.н.з. НОМЕР_1 , під час перевірки автомобіля були виявлені ознаки знищення вузлів та агрегатів. Автомобіль було вилучено та поміщено на відповідальне зберігання до штраф майданчику за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою від 10.01.2022 Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, вилучене авто «Ауді 80», д.н.з. НОМЕР_1 було визнано речовими доказами.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в клопотанні прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи те, що прокурором не обґрунтовано наявності ризиків передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у клопотанні прокурора про накладення арешту на майно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
В задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022105040000099 від 09.01.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: