2/754/3227/22
Справа № 754/1869/22
Іменем України
08 лютого 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До суду надійшла вище зазначена заява.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку про те, що позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та приєднаних до неї додатків, позивач надала копію квитанції про сплату судового збору від 07.02.2022 року в розмірі 999,90 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, доказами сплати судового збору є: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, яке додаються до позовної заяви і має містити відомості про те, яка саме заява оплачується судовим збором, а відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі
Слід зауважити, що суд не бере до уваги надану позивачем копію квитанції про сплату судового збору, оскільки вона не є належним доказом такої оплати.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, що є належним доказом по справі.
Зважаючи на вищевикладене, заява підлягає залишено без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки заяви, шляхом виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме додати оригінал плвтжного документу, що підтверджує оплату судового збору.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Саламон