20 січня 2022 р. Справа № 440/12535/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.11.21 по справі № 440/12535/21
за позовом ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України)
до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 (вх.№1238/01-24 від 22.07.2021) у частині призначення захисника для складання документів процесуального характеру;
- визнати нечинними та скасувати Наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №1280 від 30.07.2021;
- зобов'язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2021, про що винести відповідне рішення у відповідності п. 3 ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу";
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 (вх.№1239/01-24 від 22.07.2021) у частині призначення захисника для складання документів процесуального характеру;
- визнати нечинними та скасувати Наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №1281 від 30.07.2021;
- зобов'язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2021, про що винести відповідне рішення у відповідності п. 3 ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу";
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 (вх.№1240/01-24 від 22.07.2021) у частині призначення захисника для складання документів процесуального характеру;
- визнати нечинними та скасувати Наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №1282 від 30.07.2021;
- зобов'язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2021 про що винести відповідне рішення у відповідності п. 3 ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу";
- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що суд допустив надмірний формалізм, не врахувавши при цьому відсутність реальної можливості у позивача отримувати дохід з огляду на перебування останнього в установі виконання покарань, що, як наслідок, стало перешкодою для повноцінної реалізації позивачем права на звернення із позовом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 2724,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз'яснено, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Згідно повідомлення про вручення рекомендовано поштового відправлення, вказану ухвалу отримано 19.10.2021.
На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем 26.10.2021 через свого представника подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заяви зазначено, що він є засудженим до довічного позбавлення волі та не має будь-яких доходів, відтак відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" підлягає звільненню від сплати судового збору.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних на допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору (2724,00 грн.) за подання даної позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік, а надані позивачем довідки підтверджують лише факт не отримання ним заробітку у 2020-2021 роках в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата. Також позивачем не надано доказів того, що він є військовослужбовцем або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, не надано доказів того, що позивач є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не надано доказів, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, не надано доказів того, що позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 про залишення позовної заяви, ОСОБА_1 заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ним зазначено, що тривалий час він перебуває в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", не залучається до суспільно корисної праці, доходів не має. До клопотання долучено довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 19.08.2021 №52 про те, що у довічно засудженого ОСОБА_2 кошти на особовому рахунку станом на 19.082021 відсутні, до праці не залучається, доходи за 2020-2021 рік не отримував.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан позивача, що підтверджується наданими позивачем доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача, станом на час звернення до суду, коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі.
Відповідно до Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. 3 п. 6 ст. 2 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Згідно п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву (ч. 7 ст. 169 КАС України).
На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та враховуючи, що позивачем надавались докази на підтвердження його незадовільного матеріального стану, повернення позовної заяви до закінчення строку на усунення її недоліків, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та як наслідок, неправомірно повернув позовну заяву позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 по справі № 440/12535/21 - скасувати.
Справу № 440/12535/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Курило С.С. Рєзнікова