14 січня 2022 р. Справа № 520/14778/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 14.09.21 по справі № 520/14778/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі грошового забезпечення, визначеного Міністерством внутрішніх справ України в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії № 22/6-2807 від 22.06.2021 з 01.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі грошового забезпечення, визначеного Міністерством внутрішніх справ України в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії № 22/6-2807 від 22.06.2021 з 01.12.2019, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.12.2019, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати таку ухвалу, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем надано до суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та виконано вимоги, визначені п. 4 ст. 161 КАС України. Звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Наголошує, що суд до відкриття провадження у справі не має можливості встановити чи заперечуються відповідачем викладені в позовній заяві обставини, чи ні. Разом з тим, суд має право з власної ініціативи витребувати такі докази у відповідача після відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом установлено, що 5 серпня 2021 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року зазначений адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання доказів того, що відповідачем не здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 22.06.2021 за № 22/6-2807, яка видана Міністерством внутрішніх справ України.
25.08.2021, на виконання вказаної ухвали суду, позивачем подано заяву щодо недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що у справі, яка розглядається, позивач не має обов'язку надавати будь-які докази, оскільки обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача. Разом з тим, суд не позбавлений можливості витребувати необхідні докази безпосередньо у відповідача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, установлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2021, оскільки не надав доказів того, що відповідачем не здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки від 22.06.2021 за № 22/6-2807, що видана Міністерством внутрішніх справ України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав.
За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві також зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 77 КАС України).
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 4 ст. 77 КАС України).
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Згідно із частинами 1, 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, позивачем долучено до позовної заяви докази, в переліку яких зазначено: протокол перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2003001790-МВС, довідку Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 20.10.2017, довідку Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2807 від 22.06.2021, супровідний лист № 28725/22-2021 від 24.06.2021.
У вказаній позовній заяві зазначено, що вказані документи надано у копіях, оскільки оригінали містяться у пенсійній справі позивача, яка є у відповідача.
При цьому, позивач на виконання ухвали від 10.08.2021 до суду першої інстанції 25.08.2021 надав заяву щодо недоліків позовної заяви, в якій, серед іншого, зазначив, що ним надано до суду всі наявні у нього документи щодо протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах; обставини, які визнаються чи не визнаються відповідачем суд може з'ясувати після відкриття провадження у справі.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що виявлені недоліки позовної заяви мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі та під час судового розгляду справи витребувати у відповідача необхідні для розгляду справи оригінали доказів, зокрема, матеріали пенсійної справи позивача та докази того, що відповідачем не здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки від 22.06.2021 за № 22/6-2807, яка видана Міністерством внутрішніх справ України.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не позбавлений можливості з'ясувати обставини справи в установлений законом спосіб.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про залишення без руху позовної заяви, а в подальшому оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , порушено право позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 4 КАС України, а також ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до правової позиції, викладеної в рішеннях Європейського суду з прав людини від 13.01.2000 по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії", надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми може призвести до позбавлення заявників права доступу до суду і завадити розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 підлягає скасуванню, а справа № 520/14778/21 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 520/14778/21 - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк