Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.
17 січня 2022 р. Справа № 520/14913/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/14913/21
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021.
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 року, за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за статею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік.
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за статею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.04.2019 є протиправними та такими, що порушують його права, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 р.
Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 року, за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за статею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ “Про Державний бюджет України на 2020 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість) грн.00 коп.
Вважаючи рішення суду, в частині відмови у задоволені позовних вимог таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, вважаючи рішення суду, в частині задоволення позовних вимог таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є військовослужбовцем у відставці, отримує пенсію у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.
Оскільки позивач є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України, то довідку про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за тією ж самою посадою у штаті, котру обіймав заявник до звільнення зі служби у відставку чи прирівняною посадою видає Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Позивач 30.06.2021р. звернувся до Харківського ОТЦК та СП з приводу надання до Головного управління Пенсійного фонду України в області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020р. та станом на 01.01.2021р. із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в установлених розмірах, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року.
Відповідач листом від 05.07.2021р. повідомив заявника про відсутність підстав для складання нових довідок про грошове забезпечення діючого військовослужбовця.
Не погоджуючись із наведеними діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлена листом від 05.07.2021р. № ФХ-118556/2311/ВСЗ є протиправною.
Надаючи оцінку матеріалам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Так, станом на 29.01.2020, так і на 01.01.2021 позивач не мав правового статусу військовослужбовця, грошового забезпечення в якості військовослужбовця не отримував.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Так, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова КМУ № 704), якою врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 704, вказаний нормативно-правовий акт набирає чинності з 01.03.2018 року.
Зазначеною Постановою КМУ № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно із додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови КМУ №704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови), визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14.
У подальшому, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 (надалі - Постанова КМУ №103) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши дану розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року».
Отже, згідно із Постановою КМУ №704 (в редакції Постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року.
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, згідно із якого внесено зміни до вказаного вище п. 4 Постанови КМУ № 704.
Тобто, з 29.01.2020 року, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, а саме: - для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.
Зазначена норма установлює спосіб визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, який полягає у застосуванні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року та нижню межу такого розміру, яка є не меншою 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року.
Наприклад, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% розміру мінімальної заробітної плати перевищує прожитковий мінімум, то 50% розміру мінімальної заробітної плати стають розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями.
Згідно п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовуються як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів осіб, які отримують заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів Державного бюджету України.
З прийняттям Закону № 1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що при визначенні розмірів посадових окладів має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.
Колегія суддів зазначає, що приписи пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1774-VІІІ є чинними, неконституційними не визнавались. В той же час, Постанова КМУ №704 є підзаконним нормативно-правовим актом.
Згідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1774-VІІІ до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, під час розв'язання правової колізії між нормами п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ та п.4 Постанови КМУ №704, перевагу належить віддати положенням закону.
Отже, в даному випадку розрахунковою величиною при визначенні розміру складових грошового забезпечення слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
З 29.01.2020 року була відновлені дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.
Таким чином, 29.01.2020 р. настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020р., а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 07.12.2017р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00грн.; ст. 7 Закону України від 14.11.2019р. №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що станом на 01.01.2020р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,0грн.; ст. 7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,0грн.
Отже, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та на 2020, 2021 рік впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020 рік та 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що відмова Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021, оформлена листом від 05.07.2021 року № ФХ-119963/4360 є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021, із прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що станом на 29.01.2020 року, чи на іншу дату після 01.01.2018 року не було прийнято Кабінетом Міністрів України жодної постанови про підвищення/зміну розмірів грошового забезпечення, оскільки як вже було зазначено вище, з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020 рік та 2021 рік), на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно, у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, колегія суддів зазначає, що фактично таке підвищення (зміна) розмірів грошового забезпечення військовослужбовців з 29.01.2020 відбулося, враховуючи приписи Постанови КМУ №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 520/14913/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Харківський ОТЦК та СП щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Зобов'язати Харківський ОТЦК та СП підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 520/14913/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко