Справа №368/1555/19
1-в/705/71/22
04 лютого 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріховець Сквирського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, українця, громадянина України, раніше судимого: 1) 27.11.2017 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки; 2) 26.12.2019 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, -
Начальник державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 , у якому зазначив про те, що останній відбуває покарання в установі за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 26.12.2019 року, яким засуджений за ч. 1 ст. 309 УКК України до 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 27.11.2017 року у виді 2 років 10 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки та із застосуванням положень ст. 72 КК України, згідно якої 1 дню позбавлення волі відповідає 1 день арешту, і призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Початок строку відбування покарання: 26.12.2019 року. Кінець строку відбування покарання: 26.01.2023 року.
Станом на 20.01.2022 року ОСОБА_4 відбув 2/3 строку покарання - 01 рік 09 місяців 24 дні, невідбута частина становить 01 рік 06 днів.
За час перебування в СІЗО м. Києва характеризувався посередньо, до праці не залучався, порушень режиму утримання не допускав. Заохочень та стягнень не мав.
З 20.02.2020 року відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За час відбування покарання в установі характеризується позитивно. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок установи, правил поведінки та трудової дисципліни. Режим відбування покарання порушив 2 рази, за що притягувався 1 раз до дисциплінарної відповідальності, стягнення знято у встановленому законом порядку. Виконує обов'язки днювального відділення СПС № 6. Має 4 заохочення застосовані правами начальника установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Приймає активну участь у суспільно-корисному житті відділення та установи в цілому. На профілактичному обліку в установі не перебуває. Провину у скоєному злочині визнає повністю. Має заборгованість за вироком суду щодо стягнення процесуальних витрат на користь держави в сумі 942,06 грн., але з державної служби документи про утримання позовів не надходили.
У зв'язку із зазначеним просить суд звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення умовно-достроково засудженого ОСОБА_4 .
Представник установи в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, просить клопотання задовольнити.
Представник спостережної комісії в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення клопотання.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, просить суд клопотання задовольнити і звільнити його умовно-достроково.
Суд, вислухавши думку прокурора та вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 26.12.2019 року вироком Кагарлицького районного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 03 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 27.11.2017 року та остаточно, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, призначено покарання за сукупністю вироків у виді 03 років 01 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Початок строку відбування покарання 26.12.2019 року.
Кінець строк відбування покарання 26.01.2023 року.
На момент направлення начальником установи клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого відбув 2/3 строку покарання.
Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 20.01.2022 року, засуджений ОСОБА_4 має 4 заохочення за дотримання правил поведінки та трудової дисципліни та 1 стягнення, яке знято у встановленому порядку.
Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» станом на 04.02.2022 року невідбута ОСОБА_4 частина покарання становить 11 місяців 22 дні.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання позитивно характеризується за місцем відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, відбув 2/3 призначеного судом покарання, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, його поведінка та ставлення до праці є сумлінними. На думку суду, останній в повній мірі усвідомив наслідки вчиненого ним злочину, щиро шкодує про такі. Вказані обставини в своїй сукупності, на думку суду, свідчать про доведеність його виправлення.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що, з огляду на реально відбуту засудженим міру покарання, з врахуванням даних про його особу, поведінку під час відбування покарань, встановлене в ході судового розгляду клопотання сумлінне ставлення до праці, клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.
Суд також вважає, що саме таке рішення сприятиме подальшій ресоціалізації засудженого ОСОБА_4 після відбування покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання - 11 місяців 22 дні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1