Справа № 643/7992/21
Провадження № 1-кп/643/579/22
01 лютого 2022 року Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться зазначене об'єднане кримінальне провадження.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Станом на 01.02.2022 року вказане кримінальне провадження по суті не розглянуте.
Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб, оскільки закінчити судовий розгляд вказаного кримінального провадження на даний час неможливо. На даний час підстави для продовження відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. Окрім наявної обгрунтованої підозри, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру тяжкості діяння, які інкримінуються обвинуваченому та забезпечує його належну процесуальну поведінку. Так, підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обгрунтовуються наявністю ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: можливість переховуватися від органів суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи реальну можливість та побоюючись покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів суду. Ризик втечі має оцінюватися судом в контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі»), а наявність судимості може стати підставою для обгрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин, а ОСОБА_5 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину проти власності, обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності, а тому у даному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства. Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин проти власності в період непогашеної судимості за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019. Незаконно впливати на потерпілих та свідків по вищезазначених кримінальних провадженнях для зміни їхніх показань, оскільки обвинуваченому на даний час відомі анкетні дані всіх учасників. Наявні ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який і у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки вважала його необгрунтованим, а ризики недоведеними. Її підзахисний хворіє на гепатит С, має неповнолітню дитину, тому просила змінити йому запобіжний захід на більш м'який. Крім того зазначила, що прокурор не обгрунтувала у клопотанні, чому неможливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та кількох злочинів невеликої тяжкості, не має офіційних джерел доходу, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, дані про наявність соціальних зв'язків у суду відсутні.
Враховуючи вищенаведене, з метою уникнення спроби обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на недопитаних по справі потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну стосовно обвинуваченого запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який суд не вбачає, оскільки не спростовує висновків суду щодо доцільності продовження строків тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з п.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції", суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Керуючись ст.ст. 183 ч.2 п.5, 177, 178, 181, 194, 197, 205, 331, 376 ч.2 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів, тобто до 01 квітня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 09.45 год. 03 лютого 2022 р.
Суддя ОСОБА_1