про залишення позовної заяви без руху
07.02.2022 Справа №607/2018/22 Провадження № 2-а/607/190/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
03.02.2021 представник позивача - адвокат Крамар У.П., діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.
Так, при зверненні з даним позовом представник позивача Крамар У.П. просить поновити пропущений позивачем строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5219621 від 11.01.2022, оскільки строк на її оскарження закінчився 21.01.2022.
В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 пропустив визначений законом строк у зв'язку з тим, що у його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.01.2022 виявили позитивний тест на Covid-19, а тому останній перебував на карантині до 30.01.2022. Позивач ОСОБА_1 був контактною особою, мав підозру на Covid-19 та, не будучи вакцинованим від цієї хвороби, зобов'язаний був перебувати на карантині та знаходився вдома з двома дітьми у період з 18.01.2022 до 02.02.2022. Дружина ОСОБА_1 офіційно працевлаштована та вакцинована, а тому не оформляла лікарняний лист та зобов'язана була ходити на роботу, а відтак обов'язок піклування про здоров'я їх спільних дітей був покладений на ОСОБА_1 .
Виходячи із загальних принципів адміністративного судочинства та відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України обставини, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом, доводяться перед судом на загальних засадах та на засадах свободи у наданні сторонами суду своїх доказів. Тобто на підтвердження усіх обставин, на які посилаються сторони, суду мають бути надані належні та допустимі докази.
Так, на доведення вказаних вище обставин представник позивача надала довідку лікаря ОСОБА_3 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворів на Covid-19 з 16.01.2022 та перебував на ізоляції до 30.01.2022. Разом з тим дана довідка не є допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам закону, зокрема у ній відсутні відомості про дату її видачі та вихідний номер документу. При цьому також на наявному на ній штампі «Довідка Педвідділення № 1» відсутня дата та підпис уповноваженої особа, яка підтверджує факт проставляння такого штампу.
Так само недопустимим доказом є копія огляду лікаря, яка не містить жодних відомостей про назву медичної установи, у якій був здійснений такий огляд, не є виготовленою на офіційному бланку відповідної медичної установи, а також у ній належним чином не ідентифіковано особу ОСОБА_1 , оскільки відсутні дані, зокрема про його дату народження, місце проживання тощо. Також у графі «Лікар» відсутні будь-які відомості про лікаря, який здійснив даний огляд, а також відсутній його підпис. При цьому підпис невідомої особи та печатка наявні чомусь у графі «Рекомендації».
І хоча з результатів аналізу № 015211 від 18.01.2021 дійсно вбачається, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено РНК SARS-Cov-2 Covid-19, однак такі результати аналізу не стосуються безпосередньо позивача та не засвідчують факту його тимчасової непрацездатності.
Крім цього, надаючи оцінку вказаним вище медичним документам у сукупності як підставі для визнання пропущеного позивачем строку на оскарження постанови з поважних причин, враховую правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2021 у справі № 520/18193/2020, відповідно до якої виписка із медичної карти амбулаторного хворого носить інформаційний характер щодо діагнозу основного захворювання, супутніх захворювань, короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, лікувальні і трудові рекомендації та не засвідчує тимчасову непрацездатність особи.
З урахуванням викладеного доходжу висновку, що надані представником позивача документи не підтверджують того факту, що у відповідний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні чи знаходився у стані, який дійсно не дозволяв йому звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлені процесуальним законом строки.
Також відповідно до висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, перебування особи на самоізоляції не підтверджує наявності об'єктивно непереборних обставин, які б стали перешкодою для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення.
Крім цього, позивач жодним чином не був позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення впродовж семи днів з дня її вручення до моменту виникнення обов'язку щодо проходження самоізоляції, а також не був позбавлений можливості здійснювати захист свої прав шляхом дистанційного звернення до адвоката та подальшого звернення до суду з відповідним позовом через представника.
З урахуванням викладеного доходжу висновку, що представником позивача не зазначено жодних поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про оскарження постанови серії ЕАО № 5219621 від 11.01.2022 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що такі підстави є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних представником позивача підстав поновленню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак представник позивача Крамар У.П. протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право звернутись до суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Керуючись ст. 121-123, 171, 242, 248, 256, 286 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, надавши представнику позивача Крамар Уляні Петрівні строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Роз'яснити, що якщо представник позивача не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяІ. В. Марциновська