311/5338/21
2/311/604/2022
02.02.2022
02 лютого 2022 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець територіального округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець територіального округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить визнати виконавчий напис №79287 від 12 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівноюпро стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 12 708,51 грн., таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №79287 від 12 червня 2021 року.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №63416388, яке відкрите на підставі виконавчого напису №79287 від 12 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.
Відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи
за правилами спрощеного позовного провадження.
Проте, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення копій ухвал про відкриття провадження, забезпечення позову та позовної заяви з додатками, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому поштового відправлення 10 січня 2022 року, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав. Тому суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 39).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. своїм правом подати відповідні письмові заперечення не скористалася, повідомлена про розгляд справи належним чином шляхом направлення копій ухвал про відкриття провадження, забезпечення позову та позовної заяви з додатками, конверт, яких направлявся на адресу третьої особи повернувся до суду 13 січня 2022 року без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.38).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - приватний виконавець територіального округу Запорізької області Якименко А.О. згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, 06 січня 2022 року отримав копію ухвали про відкриття провадження, ухвали про забезпечення позову та копію позовної заяви, проте своїм правом подати відповідні письмові заперечення не скористалася (а.с. 37).
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що виконавчим написом зареєстрованим в реєстрі за №79287, вчиненим 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.,звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №630431202HPLS від 29 червня 2016 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21 грудня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал». Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 грудня 2020 року по 26 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 12 058,51 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 329,11 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 1 183,44 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 4 545,96 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат» отримано плати із стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» в розмірі 650,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, якою є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» складає 12 708,51 грн. (а.с. 14).
Матеріали справи свідчать, що приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів,
за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
24 листопада 2021 року приватним виконавцем територіального округу Запорізької області Якименко А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67645496 на підставі виконавчого напису №79287, виданого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 12 708,51 грн. (а.с. 18).
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це, відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш як 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більш як один рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).
Відповідно до пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може
містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку).
Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №405/1015/17.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини
встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16.05.2018 року у справі №320/8269/15-ц, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа №161/6092/18-ц.
За виконавчим написом за реєстровим №79287, вчиненим 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вбачається, що з боржника ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №630431202HPLS від 29 червня 2016 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21 грудня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал». Сума заборгованості складає 12 058,51 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 329,11 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 1 183,44 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 4 545,96 грн. та за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650,00 грн., а всього 12 708,51 грн.
Між тим, матеріали цивільної справи не містять Кредитного договору №630431202HPLS від 29 червня 2016 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк'та Шнайдрук С.П.; договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудня 2020 року укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС»; договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21 грудня 2020 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», доказів на підтвердження заборгованості за Кредитним договором №630431202HPLS від 29 червня 2016 року за період з 21 грудня 2020 року по 26 травня 2021 року в розмірі 12 058,51 грн.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що з наявних у матеріалах справи документів вбачається спірність вимог кредитора, тому виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, підставою здійснення оспорюваного виконавчого напису є постанова КМУ №1172 від 29 червня 1999 року, до якої постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про
непогашення заборгованості».
Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс2) дійшла висновку, що якщо спірні виконавчі написи вчинені нотаріусом з недотриманням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів у редакції постанови КМУ від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яка на час вчинення виконавчого напису була не чинною згідно із судовим рішенням, зазначені порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Матеріали справи не містять даних про те, що Кредитний договір №630431202HPLS від 29 червня 2016 року, укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до
задоволення позову та визнання виконавчого напису №79287, вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.,про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості Кредитним договором №630431202HPLS від 29 червня 2016 року в розмірі 12 058,51 грн., плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650,00 грн., а всього 12 708,51 грн., таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору за пред'явлення позову в сумі - 908 гривень 00 копійок, судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі - 454 гриві 00 копійок, а всього - 1 362грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець територіального округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за №79287, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.,про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості Кредитним договором №630431202HPLS від 29 червня 2016 року в розмірі 12 058,51 грн., плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650,00 грн., а всього 12 708,51 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал»(місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-б, ідентифікаційний код юридичної особи - 36799749,), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О. Нікандрова