04 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/4118/20
адміністративне провадження № К/990/2776/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Державного секретаря Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №640/4118/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного секретаря Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного секретаря Кабінету Міністрів України, де просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його скарги на висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця категорії «Б» Секретаріату Кабінету Міністрів України, затвердженого наказом Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 26.11.2019 №200;
визнати протиправним та скасувати наказ Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2019 року №200 щодо затвердження висновку результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , посада - генеральний директор Директорату територіального та місцевого розвитку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного секретаря Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державного секретаря Кабінету Міністрів України щодо нерозгляду скарги на висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця категорії «Б» Секретаріату Кабінету Міністрів України, затвердженого наказом Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 26.11.2019 №200. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 26.11.2019 №200 щодо затвердження висновку результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , посада - генеральний директор Директорату територіального та місцевого розвитку.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державний секретар Кабінету Міністрів України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Касаційну скаргу від імені Державного секретаря Кабінету Міністрів України підписано представником Крижановською Інною Миколаївною, яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів касаційної скарги копію довіреності від 11 січня 2022 року № 626/0/2-22.
Із змісту доданої до скарги копії довіреності слідує, що головного спеціаліста відділу з питань конституційного права Юридичного департаменту Крижановську Інну Миколаївну уповноважено представляти інтереси в судах України Секретаріату Кабінету Міністрів України, його посадових осіб.
30 вересня 2016 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року.
Відповідно до положень частини 3 статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Положеннями частини 4 статті 1312 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади у справах, провадження в яких розпочато після 30 вересня 2016 року, здійснює виключно адвокат.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у цій справі відкрито 25 лютого 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. 08 квітня 2021 року суд першої інстанції задовольнив клопотання представника позивача та вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Крижановська Інна Миколаївна має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (частина третя статті 55 КАС України у чинній редакції).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування) або через представника (частина четверта цієї статті).
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представницво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. При цьому, мається на увазі статут, положення органу (юридичної особи), а не його структурного підрозділу.
До касаційної скарги не надано доказів того, що Крижановська Інна Миколаївна , яка підписала касаційну скаргу, має статус адвоката та не надано доказів наявності у неї повноважень на самопредставництво Державного секретаря Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державного секретаря Кабінету Міністрів України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №640/4118/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного секретаря Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.О. Єресько