04 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 803/152/17
адміністративне провадження № К/990/3083/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 803/152/17 за позовом Державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У лютому 2017 року Державне підприємство «Старовижівське лісове господарство» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 27 січня 2017 року № 0000071400, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2055711,49 грн;
- від 27 січня 2017 року № 0000081400, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1360,00 грн за порушення вимог щодо декларування валютних цінностей;
- від 27 січня 2017 року № 0000221401, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 415405,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 276937,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 138468,50 грн;
- від 30 січня 2017 року № 0000241401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на суму 288476,25 грн, в тому числі: за основним платежем - 230781,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 57695,25 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 28 січня 2021 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 803/152/17 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов