03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 440/4280/20
адміністративне провадження № К/990/3461/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/4280/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 пред'явив позов до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі також - «Держрибагенство»), у якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України № 55-ТО від 6 липня 2020 року у повному обсязі;
- поновити його на посаді заступника начальника управління - начальника відділу рибоохоронного патруля №1 Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області або запропонувати рівнозначну посаду;
- стягнути з відповідача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 5 травня 2021 року позов задоволено повністю:
- наказ Державного агентства рибного господарства України № 55-ТО від 6 липня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу рибоохоронного патруля №1 Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі: 180561,48 грн;
- рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України залишено без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року змінено шляхом викладення абзаців 3, 4, 5 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
- "Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу рибоохоронного патруля №1 Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області з 8 липня 2020 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі: 168665,20 грн.;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державного агентства рибного господарства України суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі: 22792,50 грн";
- в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року залишено без змін.
2 серпня 2021 року Державне агентство меліорації та рибного господарства України звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року у справі №440/4280/20.
Заявник покликався на те, що нововиявленими обставинами є надходження до Держрибагентства 12 липня 2021 року листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №16/50/758-21 від 7 липня 2021 року про необхідність відшкодування коштів, виплачених безробітному ОСОБА_1 як допомоги по безробіттю за період з 22 липня 2020 року до 28 червня 2021 року у сумі: 96710,24 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року.
Не погоджуючись з цією ухвалою апеляційного суду, Держрибагенство втретє звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 21 січня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року й ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проте на виконання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України скаржник, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, помилково послався на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження, зазначені в абзаці першому частини четвертої статті 328 КАС України, стосуються лише випадків оскарження судових рішень, встановлених частиною першою статті 328 КАС України, і не можуть бути застосовані до ухвал, передбачених частиною другою та третьою статті 328 КАС України.
Відтак перевіркою касаційної скарги встановлено, що в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у ній не зазначені підстави на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав для оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в касаційному порядку і відсутня вказівка на відповідний абзац частини четвертої цієї статті. Скаржником не обґрунтовано належним чином в чому полягало неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/4280/20.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.
На підставі наведеного і керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №440/4280/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду