03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 380/3987/20
адміністративне провадження № К/990/2284/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 380/3987/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суламат» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення,
установив:
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суламат» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості UA 209000/210109/2 від 28 грудня 2019 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 30 квітня 2021 року, від 09 червня 2021 року, від 06 липня 2021 року, від 11 серпня 2021 року, від 13 вересня 2021 року, від 12 жовтня 2021 року, від 04 листопада 2021 року та від 25 листопада 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла вдев'яте подана касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 380/3987/20.
Під час перевірки вдев'яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередніх касаційних скарг.
Так, у поданій касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд у своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, у разі подання касаційної скарги на цій підставі недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг вже звертав увагу скаржника на те, що останній посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в ряді постанов, пов'язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.
При цьому, Верховний Суд зауважив, що наведені скаржником постанови Верховного Суду (від 09 квітня 2019 року у справі № 826/15850/15), від 12 березня 2019 року у справі № 810/5792/15) ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.
Крім того, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач також зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.
Однак скаржником не зазначено конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої слід відступити та не зазначено, який висновок останній вважає правильним.
Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдев'яте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 380/3987/20 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов