03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 380/12609/20
адміністративне провадження № К/990/2039/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №380/12609/20 за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
14 січня 2022 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №380/12609/20.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2021 року повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд ухвалою від 23 грудня 2021 року вдруге подану касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а касаційна скарга є майже ідентичною попередньо поданій касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Аналогічно попередній касаційній скарзі, скаржник не зазначає підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України з належним обґрунтуванням.
Верховний Суд в ухвалах від 29 листопада та 23 грудня 2021 року надав вичерпні роз'яснення щодо вимог до оформлення касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень, в тому числі і у випадку її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, втретє подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз'ясненнями, наданими Верховним Судом.
Скаржник акцентує увагу на постановах Верховного Суду, однак не доводить, що правовідносини у цій справі та у наведених ним справах є подібними.
Зазначене свідчить про ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надав Верховний Суд щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Поряд з цим, суд звертає увагу скаржника, що суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Однак, у касаційній скарзі, відсутнє належне обґрунтування скаржника виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №380/12609/20 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяВ.М. Соколов