03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 580/1938/21
адміністративне провадження № К/9901/43759/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/1938/21
за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, прийняту в складі судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів Єгорової Н.М., Федотова І.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- стягнути з держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури на її користь матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру", завдану положеннями п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 до 27.10.2020 у сумі 1071101,75 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Черкаської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у вигляді посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", за період 27.03.2020 до 27.10.2020; зобов'язано Черкаську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 27.03.2020 до 27.10.2020 включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", та виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою за період з 27.03.2020 до 27.10.2020 з відрахуванням обов'язкових податків і зборів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №580/1938/21. Адміністративний позов залишено без розгляду.
4. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судові рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до спірних правовідносин не застосовується строк позовної давності. Під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати повинні застосовуватися положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а не статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 03 лютого 2022 року.
VI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із позовом, далі - КАС України).
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком
VІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Предметом цього спору є стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачці у 2015-2020 роках, під час її роботи в органах прокуратури впродовж дії пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020.
12. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що про порушення свого права позивачка дізналася, або повинна була дізнатися 27.03.2020, після ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення у справі №6-р/2020.
13. При цьому, суд наголошував на тому, що предметом спору у цій справі є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної законом, який визнаний неконституційним, а не стягнення з роботодавця на користь позивача заробітної плати через порушення законодавства про оплату праці. Тож норми частини другої статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.
14. Касатор посилається на те, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина 2 статті 233 КзпП України, якою передбачено, що у справах про стягнення заробітної плати строк звернення до суду не застосовується.
15. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
16. Водночас вказані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
17. Частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
18. При цьому, частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19. Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
20. Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються стягнення належної їй заробітної плати, які, відповідно до статті 233 КЗпП України, не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.
21. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 280/729/19, від 28 жовтня 2021 року в справі № 580/1489/21, і колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від неї.
22. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
23. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
24. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, тому постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року необхідно скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року в справі № 580/1938/21 скасувати, а справу № 580/1938/21 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А.Уханенко