03 лютого 2022 року
м. Київ
справа №804/3452/18
адміністративне провадження № К/9901/35534/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №804/3452/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - позивач, податковий орган, контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, платник податків), третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - третя особа) про стягнення податкового боргу у розмірі 105 502,73 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 105502,73 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням підстав для поновлення строку.
Відповідачем на виконання вимог зазначеної ухвали, подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено про неотримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та ознайомлення з нею лише 8 листопада 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також зазначено про перебування представника, який супроводжував справу у відпустці та пропущення строку на незначний час.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року наведені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що вказані скаржником факти не являються об'єктивно непереборними обставинами та не створювали перешкод для своєчасного звернення відповідача для залучення іншого представника.
Не погодившись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що судом не враховано поважність пропущення апелянтом строку на апеляційне оскарження у зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці та зверненням апелянта до певних осіб для надання роз'яснень та консультацій щодо подальшого оскарження. Зауважує, що вона є матір'ю одиночкою та має скрутне матеріальне становище.
Позивачем 17 лютого 2020 року подано до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на день подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частин 1-3 статті 298 зазначеного Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із приписами пункту четвертого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 22 листопада 2019 року була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суді першої інстанції.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без руху та усунення недоліків до апеляційної скарги, зокрема, не надано обґрунтувань щодо причин пропуску строку і не надання доказів в підтвердження неможливості виконання вимог суду.
Відтак, дії судді-доповідача та суду апеляційної інстанції під час отримання апеляційної скарги, в тому числі перевірка її на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України здійснена правильно. Одним з таких етапів перевірки є визначення дотримання апелянтом строків для подачі апеляційної скарги, пропуск якого (з урахування вказаних неповажних підстав у заяві про поновлення таких строків) є підставою для залишення її без руху, із наданням десятиденного строку для усунення таких недоліків.
Верховний Суд, аналізуючи підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, які відповідачем були вказані в згадуваному клопотанні, погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вони є неповажними. Зокрема, Суд касаційної інстанції відзначає, що судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що відповідачем не зазначено об'єктивних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а зміна представника не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Зокрема, в матеріалах справа є заява представника відповідача Чередник І.О. від 28.08.2019 про ознайомлення з матеріалами справи, але апеляційна скарга надійшла до суду 15.10.2019.
Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі №804/3452/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева С.С. Пасічник