03 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 522/23761/21
адміністративне провадження № К/990/3831/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Губської О.А.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі №522/23761/21 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Республіки В'єтнам ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,
10 грудня 2021 року ГУ ДМС України в Одеській області звернулось до суду з позовом до громадянки Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ,в якому просило продовжити строк затримання на шість місяців до 14.06.2022 року з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2021 року позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2022 року апеляційну скаргу представника громадянки Республіки В'єтнам ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2021 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення: у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 25 січня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Предметом розгляду цієї справи є продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
З огляду на зазначене, зважаючи на предмет розгляду справи, за своєю суттю вона є справою щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, та відповідно до частини 6 статті 12 КАС України належить до категорії малозначних.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку, що обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів скарги.
Крім того, доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів та незгоди з судовим рішенням.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі №522/23761/21 за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Республіки В'єтнам ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко