01 лютого 2022 року
Київ
справа №640/22789/19
адміністративне провадження №К/9901/4783/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії щодо поновлення на посаді, -
01 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії щодо поновлення на посаді.
Разом із касаційною скаргою Офісом Генерального прокурора заявлено клопотання про зупинення виконання судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення обґрунтовано попередженням безпідставного стягнення бюджетних коштів.
Позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення виконання судового рішення, в якому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання з огляду на його немотивованість.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до частини першої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про задоволення вказаної заяви, Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути вмотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Проаналізувавши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, суд зазначає, що воно не містить обґрунтованих доводів, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання постанови, та відсутні докази на підтвердження таких доводів. А тому, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.
При цьому, сподівання та припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Керуючись статтею 340, 375 КАС України,
У задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська