01 лютого 2022 року
Київ
справа №990/21/22
адміністративне провадження №П/990/21/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О., треті особи: Голова правління АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» п. Карлос Де Корду, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини п. Денисова Л.Л., Бізнес-омбудсмен в Україні п. Ващук Р. про відшкодування шкоди та скасування Указу Президента, -
26 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду, як до суду першої інстанції, позовну заяву, в якій просить:
- через бездіяльність Президента України Зеленського В.О., як правонаступника попередніх глав держави Україна, відшкодувати позивачу моральну шкоду у сумі 1 690 000 грн за порушення його конституційних прав у період з 30 травня 2000 року по 25 січня 2022 року у розрахунку 6500 грн мінімальної зарплати за кожен місяць, тобто впродовж усього часу незаконного перебування майна позивача під арештом у сумі 1690000 грн;
- скасувати Указ Президента №162/2020 від 30 квітня 2020 року «Про забезпечення самопредставництва Президента України та створених ним допоміжних органів і служб у судах України» як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та позбавляє позивача права на захист його конституційних прав з боку Президента України.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону в частині позовних вимог, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на те, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у частині 5 статті 160 КАС України, відповідно до пунктів, зокрема, 2, 4, 5, 9 якої у позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звертаючись із вказаною позовною заявою порушив вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, не зазначив відомі номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти свої та учасників справи.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить через бездіяльність Президента України відшкодувати моральну шкоду позивачу, а також скасувати Указ Президента України.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
Разом з тим, позивачем не обгрунтовано наявності його порушеного права Указом Президента України №162/2020 від 30 квітня 2020 року не обґрунтовано, яка саме бездіяльність допущена конкретним суб'єктом владних повноважень під час здійснення ним владних управлінських функцій щодо позивача, та яким чином такою бездіяльністю спричинена моральна шкода, а також не зазначено, у чому полягає порушення прав, свобод та інтересів позивача відповідним суб'єктом.
Таким чином, ОСОБА_1 , слід уточнити свої позовні вимоги з урахуванням положень статей 22 та 266 КАС України, викласти обставини на їх обґрунтування, та надати відповідні докази.
Також у позовній заяві позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача із листом-претензією, на що отримав відповідь від нього, копії яких долучено до позовної заяви.
Однак, як вбачається до матеріалів позовної заяви, позивачем не долучено вказані документи.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також згідно із приписами статті 94 письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Натомість, долучені заявником до позовної заяви копії не засвідчені належним чином.
Також, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім цього, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481,00 гривні.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, складає 13397,40 грн (2481 грн х 0,4) + (1 690 000 грн. х 1%)
Судовий збір за подання позовної до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним та з урахуванням приписів частини першої статті 169 КАС України, Суд залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання
- уточненої позовної заяви за кількістю учасників справи із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти; змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, засвідчених належним чином;
- документа про сплату судового збору в розмірі 13397,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В.О., треті особи: Голова правління АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» п. Карлос Де Корду, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини п. Денисова Л.Л., Бізнес-омбудсмен в Україні п. Ващук Р. про відшкодування шкоди та скасування Указу Президента - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська