28 січня 2022 року
Київ
справа №809/1127/16
адміністративне провадження №К/990/2972/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 809/1127/16 за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-експо», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бродекс Тім», за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Херсонзерноекспо", про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
20.01.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 17.01.2022.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
1. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду - вересень 2016 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становив 1378 гривень.
Позов у цій справі заявлено суб'єктом владних повноважень, який містить одну вимогу немайнового характеру, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 1378 грн.
З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у сумі 2756 грн (1378 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що на його переконання, постанова суду апеляційної інстанції прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.04.2020 № 826/18574/14, відповідно до якого що обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Однак, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі № 826/18574/14 між сторонами не існувало спору щодо належності майна, яке перебуває у податковій заставі, іншій особі. Відповідно, Верховний Суд не вирішував питання можливості надання контролюючому органу дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, незалежно від того, кому таке належить.
У справі ж, у якій подано касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для надання дозволу Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на погашення податкового боргу ТОВ «Украгро-експо» за рахунок майна, яке включено в Акт опису майна у пункті 1, оскільки таке майно на праві власності належить ТОВ «Херсонзерноекспо».
Відповідно, відсутні підстави вважати, що правовідносини у справі № 826/18574/14 є подібними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу.
Зазначене унеможливлює відкриття касаційного провадження в цій частині на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутність подібності правовідносин зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).
Крім того, з огляду на зміст доводів касаційної скарги, ГУ ДПС зазначає, що висновки, викладені у постанові апеляційного суду, не відповідають обставинам справи та наявним доказам. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не повно з'ясував обставини справи, що зумовило прийняття судового рішення, яке не відповідає вимогам законності та обґрунтованості судового рішення. Зокрема, зазначає про те, що майно, зазначене в Акті опису майна у пункті 2 (за рахунок якого суд апеляційної інстанції надав дозвіл на погашення податкового боргу), не було предметом податкової застави - Державний реєстратор рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 29014082 від 30.03.2016 відмовив у державній реєстрації обтяження, оскільки документи для проведення реєстрації прав та їх обтяжень подані після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем, саме право власності на таке майно перейшло іншій особі.
Такі доводи за своїм змістом свідчать про доведення ГУ ДПС порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яким кореспондує підстава для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, скаржник таку не визначає.
Колегія суддів звертає увагу, що доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі, а так само необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень.
Водночас, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені із посиланням на відповідні докази, які не були досліджені судами, а також у взаємозв'язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.
Крім того, касаційна скарга до суду надходить без справи, у зв'язку з чим у суду касаційної інстанції відсутня можливість перевірити, чи повідомлялися ГУ ДПС такі обставини суду апеляційної інстанції та чи були у розпорядженні суду апеляційної інстанції такі відомості, у зв'язку з чим ГУ ДПС має обґрунтувати свою позицію в цій частині.
Також є підстави вважати, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі не наведено.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 809/1127/16 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надання уточненої касаційної скарги з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко