про відмову у відкритті касаційного провадження
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 560/5586/21
адміністративне провадження № К/9901/46046/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (суддя Ковальчук А.М.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Мацького Є.М., Кузьмишина В.М., Білої Л.М.)
у справі № 560/5586/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницької області; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії та зниження основного розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 560/6292/20 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2020 № ХС-50496, у розмірі 90 % від грошового забезпечення для визначення її основного розміру з урахуванням 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити доплату донарахованої пенсії з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, задовольнив позов.
16.12.2021 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що зазначена справа не відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18. ОСОБА_1 з 01.07.2007 перебуває на пенсійному обліку, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХII), його пенсія станом на 01.10.2011 не перевищувала максимальний розмір, встановлений Законом від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»; орган Пенсійного фонду не має перед позивачем жодних зобов'язань щодо перерахунку пенсії з розрахунку 90 % грошового забезпечення. Також покликається на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, від 05.05.2018 у справі № 704/87/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17.
Верховний Суд ухвалою від 24.12.2021 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11.01.2022 до Верховного Суду від ГУ ПФУ в Хмельницькій області надійшло платіжне доручення від 06.01.2022 № 26 про сплату судового збору у розмірі 1 452,80 грн.
Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.01.2022 у зв'язку з перебуванням судді Коваленко Н.В. у відпустці відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 25.01.2022 для розгляду справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кравчук В.М., судді Єзеров А.А., Стародуб О.П.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, з огляду на ч. 5 ст. 291 КАС України, рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
У цій справі оскаржується дії територіального органу Пенсійного фонду щодо зменшення відсоткового значення при перерахунку пенсії військовослужбовця з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром.
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у цій справі з урахування правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 у п. 25-30 рішення про те, що «<…> відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
<…> такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії;
<…> застосування цього показника <не більше 70 % відповідних сум грошового забезпечення> до перерахунку пенсії позивача <відповідно до зміни в частині граничного розміру пенсії, передбаченому у ст. 13 Закону № 2262-XII, у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення> є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.» .
Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходили з того, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача під час здійснення її перерахунку до 70 % грошового забезпечення, оскільки при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення ОСОБА_1 пенсії (90 % грошового забезпечення).
Твердження ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо невідповідності цієї справи ознакам типової справи є неприйнятним, оскільки правова позиція у зразковій справі № 240/5401/18, містить загальні висновки щодо питання зміни (зменшення) відсоткового значення розміру пенсії військовослужбовця при її перерахунку, є правозастосовними до правовідносин, що виникли до та після ухвалення Верховним Судом рішення від 04.02.2019.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17 висловлював висновок щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження при перерахунку пенсій військовослужбовців максимальним розміром про те, що: «<…> буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. <…> Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.».
Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі відповідають такій правовій позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах. Водночас, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не обґрунтовує необхідність відступу від таких висновків щодо застосування норм права та покликається на нерелевантні висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 580/234/19; у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, від 05.05.2018 у справі № 704/87/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, щодо питання перерахунку пенсії, призначених особам відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто, висновки, що стосуються спорів у неподібних правовідносинах, з іншим правовим регулюванням. Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 відступив від правової позиції, сформульованої у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі № 560/5586/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб