25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 480/3404/19
адміністративне провадження № К/990/1094/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 480/3404/19 за позовом Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Комунальне підприємство Сумської міської ради «Електроавтотранс» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 30 травня 2019 року № 0002531402 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24843,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6210,75 грн;
- від 30 травня 2019 року № 0002501402 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 278352,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 69588,00 грн;
- від 30 травня 2019 року № 0002511402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у розмірі 3297876,00 грн та від 30 травня 2019 року №0000701402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35557,17 грн;
- від 21 серпня 2019 року № 0003911402 про стягнення штрафу в сумі 147847 грн 80 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002511402 від 30 травня 2019 року про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 3 297 876 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2019 року № 0003911402 про стягнення штрафу на загальну суму 14784 грн 78 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002531402 від 30 травня 2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 24208 грн та 6052 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002501402 від 30 травня 2019 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу на суму 275 494 грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 68873 грн 50 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що формальне посилання на витяги з постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 480/3404/19 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов