25 січня 2022 року
Київ
справа №2а-9957/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/41081/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року
у справі №2а-9957/12/2670
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства закордонних справ України
про визнання незаконними та скасування наказів №3169-ос від 16 грудня 2010 року, №69-ос від 19 січня 2011 року, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог та збільшення позовних вимог, просила:
- визнати звільнення, оформлене наказами МЗС України від 16 грудня 2010 року №3196-ос та від 19 січня 2011 року №69-ос незаконним, а накази протиправними та скасувати їх;
- зобов'язати відповідача поновити позивача на роботі шляхом призначення на посаду заступника начальника управління економічного співробітництва МЗС України з присвоєнням дипломатичного рангу - радника першого класу;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням індексу інфляції, надбавок, доплат, змін у грошовому забезпеченні (заробітної плати) за весь період від моменту незаконного звільнення до моменту поновлення порушених прав;
- стягнути з відповідача втрачену (упущену) вигоду, а також 3% річних за кожен рік невиконаного (простроченого) зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України;
- зобов'язати відповідача після поновлення на роботі відрядити позивача у довгострокове відрядження для роботи на посаді радника з економічних питань Посольства України в Канаді.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, у позові відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2020 року вищезазначені судові рішення скасовано у зв'язку з порушенням норм процесуального права, справу направлено на новий судовий розгляд.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
12 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №2а-9957/12/2670.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав незазначення в останній підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102935325371) копія ухвали суду від 02 грудня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 13 грудня 2021 року.
28 грудня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява на усунення недоліків касаційної скарги у справі №2а-9957/12/2670 (далі - заява від 28 грудня 2021 року).
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 02 грудня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме щодо застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі 826/5863/16, від 30 вересня 2020 року у справі №826/14043/17, №483/656/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 483/656/18, від 19 листопада 2020 року у справі №400/262/19, від 12 вересня 2018 року у справі №753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі №757/26016/17-ц, у справі №661/3699/16-ц, № 201/15850/17-ц, а саме стосовно того що: а) з урахуванням вимог Закону України «Про дипломатичну службу» закінчення довготермінового відрядження шляхом відкликання без будь-якої правової підстави є противним; б) працівник дипломатичної служби повинен бути працевлаштованим після повернення з довгострокового відрядження на рівноцінній посаді, яку він обіймав під час довгострокового відрядження та правомірності його звільнення відповідно до статті 43 вказаного Закону; в) щодо строковості трудового договору у даних правовідносинах; г) звільнення державного службовця з підстав, не передбачених законом або з порушенням установленого законом порядку, є протиправним; д) щодо переукладення строкових трудових договорів і їх трансформація у безстрокові договори; е)щодо правомірності трудового договору, укладеного всупереч статті 23 КЗпП України.
Також в касаційній скарзі позивач як на підставу касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо неможливості застосування до посади позивача частини 2 статті 23 та пункту 2 статті 36 КЗпП України.
Крім цього, формально зазначаючи, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною другою статтею 353 КАС України (посилань на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України у заяві від 28 грудня 2021 року не наведено), скаржниця не розкриває зміст, в чому саме вона вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема скаржником не обґрунтовано, у чому полягає недопустимість врахованих судами доказів, водночас дану підставу обґрунтовано лише викладенням обставин справи та незгодою позивача із позицією судів попередніх інстанцій.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
У касаційній скарзі позивачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржницею отримано повний текст оскаржуваного судового рішення 22 червня 2021 року, а з касаційною скаргою зверталася до Верховного Суду чотири рази (14 липня 2021 року, 16 серпня 2021 року, 22 вересня 2021 року та 25 жовтня 2021 року) проте, відповідними ухвалами Верховного Суду від 30 липня 2021 року, 06 вересня 2021 року, 04 жовтня 2021 року та від 25 жовтня 2021 року подані касаційні скарги були їй повернуто. При цьому позивач наголошую, що нею не допущено необґрунтовано тривалого зволікання з реалізацією права на касаційне оскарження, а отже причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважною.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами та даними комп'ютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду «ДСС».
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,-
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №2а-9957/12/2670.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №2а-9957/12/2670.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду