Ухвала від 26.01.2022 по справі 260/1400/21

УХВАЛА

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 260/1400/21

адміністративне провадження № К/990/2653/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., (далі - Суд): перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 260/1400/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення базової ставки щомісячного грошового утримання судді у відставці позивача та виплати таку у період з 11.03.2020 по 20.03.2021,

- зобов'язати відповідача здійснити позивачеві, судді апеляційного суду Закарпатської області у відставці, перерахунок щомісячного грошового утримання з урахуванням доплат за вислугу років, за перебування на адміністративній посаді та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 90 % суддівської винагороди працюючого судді Закарпатського апеляційного суду, починаючи з 01.03.2020 на підставі довідки Закарпатського апеляційного суду № 025-20/4792 від 06.03.2020.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із указаними рішенням та постановою, позивач оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2021 касаційну скаргу позивача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 260/1400/21 повернуто особі, яка її подала.

Позивач, засобами поштового зв'язку 11.01.2022 вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 260/1400/21, яка надійшла до суду 18.01.2022.

Як на підстави касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зокрема зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу статті 129 Конституції України, статей 328, 330, 353 КАС України, можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження позивач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.

Також, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер та не може вважатись винятковим.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Проте касаційна скарга у частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.

Таким чином, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, оскільки скаржником на зазначено підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 260/1400/21 - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Попередній документ
103033967
Наступний документ
103033969
Інформація про рішення:
№ рішення: 103033968
№ справи: 260/1400/21
Дата рішення: 26.01.2022
Дата публікації: 09.02.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.01.2022)
Дата надходження: 18.01.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії