20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 120/6381/21-а
провадження № К/990/748/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боченка Павла Сергійовича на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Джуринської сільської ради про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачці протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, зокрема, подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду за наявності інших підстав для його поновлення.
Так, залишення судом позовної заяви без руху зумовлено тим, що згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», 18 березня 2021 року позивач оскаржила до Вінницького окружного адміністративного суду розпорядження Джуринського сільського голови №82 від 15 лютого 2021 року про звільнення її з роботи (справа №120/2276/21-а). Ухвалою суду від 18 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено, а адміністративний позов залишено без розгляду. На думку суду першої інстанції, обставини, які стали відомі позивачу під час розгляду справи №120/2276/21-а, не вимагали ініціювання нового спору, а давали їй можливість в порядку статті 47 КАС України подати письмову заяву про зміну предмет чи підстав позову. Таким обставинами є те, що рішенням 1 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради №20 від 11 грудня 2020 року затверджено 5,25 посад інспекторів, які позивачу не були запропоновані, як альтернативні та істотно змінили правове становище сторін, не на користь позивача та призвели до вимушеної зміни правової позиції, предмету та підстав позовних вимог.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, позов повернуто позивачу на підставі положень частини другої статті 123, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, представник позивача Боченко П. С.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, повернення позову зумовлено тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивача звільнено з роботи розпорядженням Джуринського сільського голови №82 від 15 лютого 2021 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із реорганізацією Деребчинської сільської ради, відповідно за правилами частини п'ятої статті 122 КАС України перебіг процесуального строку в даному випадку розпочинається з 16 лютого 2021 року.
Проте, із цим позовом позивач звернулася до суду 17 червня 2021 року.
Згідно частин першої, другої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною першої статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, нормами процесуального закону передбачено можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Так, положеннями статті 233 КЗпП України визначено спеціальні строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (частина перша указаної статті КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 234 КАС України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, звернення до суду з пропуском установленого строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Якщо ж суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається.
Позивач зверталася до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, у якій просила визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Джуринської сільської ради від 15 лютого 2021 року за №82 про звільнення її з роботи у зв'язку з реорганізацією Деребчинської сільської ради, а також просила поновити її на роботі (справа № 120/2276/21-а).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року задоволено заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду, а позовну заяву - залишено без розгляду.
Верховний Суд зауважує, що поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку та можливі наслідки його відновлення для інших осіб. При цьому доведення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається саме на позивача.
Також Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно положень частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи. Зокрема, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач не була позбавлена можливості в порядку статті 47 КАС України подати письмову заяву про зміну предмету/підстав позову в рамках провадження в справі № 120/2276/21-а, а обставини, які стали їй відомі під час розгляду указаної справи не вимагали ініціювання нового спору.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боченка Павла Сергійовича на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 120/6381/21-а за позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко