про залишення касаційної скарги без руху
24 січня 2022 року
м. Київ
справа №520/5880/21
провадження №К/990/1671/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/5880/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просила:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 незаконною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 21 березня 2014 року з урахуванням висновку експерта №2426 від 31.03.2021, але не менше ніж 9634 грн. 02 коп., починаючи з 01 січня 2021 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2020 року включно у розмірі 287 876 грн. 02 коп.;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2020 року включно у розмірі 287 876 грн. 02 коп.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 по справі №520/5880/21 - скасовано, провадження у справі - закрито.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу №520/5880/21 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
За правилами, встановленими частиною першою, другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження заявниця пропустила, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 19.10.2021, а касаційна скарга подана 11.01.2022 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
У касаційній скарзі позивачка просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що отримала постанову суду апеляційної інстанції лише 03.12.2021 безпосередньо у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду. Оскільки вона є юридично необізнаною особою, то була змушена звернутися до адвоката. Однак договір про надання правової допомоги між позивачкою та адвокатом був укладений лише 05.01.2022.
З огляду на це ОСОБА_1 вважає поважними причини пропуску нею строку на касаційне оскарження та просить поновити їй процесуальний строк для звернення до суду з касаційною скаргою.
Верховний Суд звертає увагу заявниці на те, що статтею 44 КАС України передбачений обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до яких особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на касаційне оскарження, а також стосовно належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення юридичних приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена, насамперед, тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Утім обставини, якими скаржниця обґрунтовує поважність причин пропуску нею строку на касаційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об'єктивними та непереборними.
Надаючи оцінку тій обставині, що позивачка є юридично необізнаною особою та була змушена звернутися до адвоката, однак договір про надання правової допомоги між позивачкою та адвокатом був укладений лише 05.01.2022, колегія суддів зауважує, що обов'язок позивача неухильно виконувати вимоги процесуального закону не може узалежнюватися від того, своєчасно чи несвоєчасно вона звернулася щодо надання їй правничої допомоги, оскільки питання організації захисту своїх прав та законних інтересів належить до сфери впливу самої позивачки, яка, з-поміж іншого, може, у разі потреби, звернутися до іншого фахівця в галузі права (до іншого юриста) для отримання юридичної консультації щодо захисту власних прав та законних інтересів, зокрема, й у судах України.
Колегія суддів також встановила, що з моменту отримання ОСОБА_1 постанови суду апеляційної інстанції у цій справі - 03.12.2021 й до моменту звернення заявниці із скаргою до суду касаційної інстанції сплинуло більше місяця часу, хоча граничним терміном звернення до суду касаційної інстанції у даному випадку було 04.01.2022.
Однак заявниця не подала до суду належних доказів, які б свідчили про те, що вона намагалася звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою у період з 03.12.2021 по 04.01.2022 та що вона виявила достатню сумлінність в захисті своїх прав. При цьому поважною причиною пропуску процесуального строку не може бути визнано юридичну необізнаність позивачки у процесуальному законодавстві та необхідність звернення за допомогою до адвоката поза межами встановленого строку на оскарження.
Одночасно Верховний Суд зауважує, що позивачкою до суду касаційної інстанції також не надано доказів того, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 вона отримала 03.12.2021, про що зазначено у касаційній скарзі.
З цих підстав Верховний Суд доходить висновку, що аргументи, якими заявниця мотивує вимоги свого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, не свідчать про наявність непереборних обставин, що об'єктивно унеможливили звернення ОСОБА_1 з касаційною скаргою протягом встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Отже, заявниця не зазначила обставин, що могли б об'єктивно завадити їй подати касаційну скаргу до спливу строку касаційного оскарження, встановленого частиною першою статті 329 КАС України.
І зважаючи на те, що наведені заявницею обставини не свідчать про поважність причин пропуску нею строку на подання касаційної скарги, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання позивачки про поновлення такого процесуального строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої, третьої статті 332 КАС України та надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення їй ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: подати заяву, в якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись положеннями статей 169, 329, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/5880/21.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №520/5880/21 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб