20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 755/9418/21
адміністративне провадження № К/9901/47633/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Уханенка С.А., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кошельник Богдана Сергіївна, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 755/9418/21 за позовом громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни,
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку 23.12.2021 ).
Громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 20 вересня 2021 року скасовано. У задоволенні позовних вимог громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відмовлено.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Предметом розгляду даної справи є скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.03.2019 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області винесено рішення про примусове повернення громадянина ОСОБА_1 , до країни походження або третьої країни, яким вирішено примусово повернути позивача до країни походження, зобов'язано покинути територію України у термін до 09.04.2019, заборонено в'їзд на територію України на три роки терміном до 25.03.2022. У своєму рішенні відповідач послався на те, що позивач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства - проживав без документів на право проживання в Україні. У ході опитування позивач пояснював, що в Україну прибув 11.11.2018 з приватною метою за відкритою візою «С», терміном дії 17.10.2018 - 14.01.2019. Після закінчення терміну перебування не виїхав, оскільки опинився у фінансовій скруті, проживав за рахунок своїх заощаджень. Документи для отримання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну не подавав. Пояснив це тим, що захворів, у зв'язку з чим не міг звернутись до відповідних органів для продовження терміну перебування на території України. Коли одужав, 25.03.2019 року звернувся до відповідача, де був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства. Штраф в розмірі 5 100,00 грн. він сплатив добровільно. 31.03.2019 року він виїхав за межу України. 05.04.2021 в аеропорту Стамбула він дізнався про заборону в'їзду на підставі рішення міграційної служби.
Отже, виходячи з предмету спору та статусу позивача, яка є іноземцем і перебуває на території України, спір, що виник між сторонами віднесено до справ незначної складності, рішення у яких не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кошельник Богдана Сергіївна, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 755/9418/21 за позовом громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді С.А. Уханенко
В.Е. Мацедонська