20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/11719/20
адміністративне провадження № К/990/1885/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку;
стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 18 222 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 12 коп;
стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 10 січня 2020 року по день виконання рішення суду у цій справі;
визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо несвоєчасного нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за відпрацьовані дні (09 та 10 число) у січні 2020 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку заробітної плати при звільненні за відпрацьовані дні (09 та 10 число) у січні 2020 року, за період з 10 січня 2020 року по 28 лютого 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв'язку зі звільненням у розмірі 18222,12 грн. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
12 січня 2022 року зазначена касаційна скарга надіслана засобами поштового зв'язку до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач має право на виплату прокурорам вихідної допомоги при звільненні.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
У постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 320/2449/20, від 11 лютого 2021 року у справі № 420/4115/20, від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19, від 18 лютого 2021 року у справі № 640/23379/19, від 17 березня 2021 року у справі № 420/4581/20, від 21 січня 2021 року у справі № 260/1890/19, викладено правову позицію щодо виплати звільненим прокурорам вихідної допомоги на підставі статті 44 Кодексу законів про працю України, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, зазначає про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду щодо необхідності виплати звільненим прокурорам вихідної допомоги на підставі статті 44 Кодексу законів про працю України.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Верховний Суд вважає, що скаржником не зазначеного належного обґрунтування необхідності відступлення від висновку, викладеного Судом у справах №№ 320/2449/20, 420/4115/20, 560/3971/19, 640/23379/19, 420/4581/20, 260/1890/19.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд відхиляє такі доводи відповідача з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження відповідач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п'ятої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та статті 44 Кодексу законів про працю України, викладеного у справах №№ 320/2449/20, 420/4115/20, 560/3971/19, 640/23379/19, 420/4581/20, 260/1890/19, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко