20 січня 2022 року
м. Київ
справа № 160/12655/20
провадження № К/990/588/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30 листопада 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.
05 січня 2022 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі судових рішень убачається таке.
ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретної Оксани Володимирівни, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретної О. В., яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції в розумінні пунктів 18, 19 частини першої статті 4 КАС України при розгляді заяви від 03 січня 2020 року;
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у невинесенні за результатами розгляду звернення від 03 січня 2020 року у вх. № 9 індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відповідно до пунктів 18, 19 частини першої статті 4 КАС України і статей 3, 19, 33, 46 Конституції України;
визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретної О. В., яка виявилася у відмові правовим актом призначити допомогу за наданою заявою від 02 січня 2020 року, якою забезпечити рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму після розгляду заяви від 03 січня 2020 року вх. № 9 до правової позиції статей 1, 3, 19, 68 Конституції України;
визнати неправомірно бездіяльність відповідача, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, недбалістю і помилками його після розгляду заяви від 03 січня 2020 року вх. № 9 та зазначити закон, вимоги якого порушено ним згідно статті 249 КАС України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 жовтня 2020 року в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовив, позовну заяву залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
доказів звернення до відповідача із заявою (запитом) від 03 січня 2020 року (у разі неможливості самостійно надати доказ - подати клопотання про його витребування судом із зазначенням обставин неможливості самостійно отримати вказані докази);
за наявності відповідних підстав - заяву із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду із підтверджуючими доказами;
доказів сплати судового збору у розмірі 3363,20 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у зв'язку із невиконанням в повному обсязі ухвали про залишення позовної заяви без руху останню повернуто позивачеві.
Указана ухвала оскаржувалася ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору, або актуальних станом на дату подання апеляційної скарги відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або доказів на підтвердження наявності інших обставин, визначених пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а також шляхом приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді (надати виправлену апеляційну скаргу разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, з зазначенням вірної дати постановлення оскаржуваної ухвали та конкретизувати (уточнити) вимоги апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у зв'язку із неусуненням позивачем недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору останню повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження доводів заяви про звільнення від сплати судового збору надано довідку, видану Тернівським УПСЗН м. Кривий Ріг від 02 квітня 2021 року № 2974 про отримання ним щомісячної компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 гр. у період з січня 2020 року по грудень 2020 року включно в розмірі 23913,56 гривень, та дійшов висновку, що подана позивачем довідка містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати скаржнику за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що скаржник не має будь-яких інших доходів вказаний документ не містить, як і не надано доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом його доходів.
Суд зазначив, що указана довідка не відображає майнове становище скаржника станом на дату подання апеляційної скарги.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Частиною першої статті 8 указаного Закону передбачено перелік умов, за яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на ненадання ОСОБА_1 належних доказів неможливості сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 160/12655/20 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко