19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 380/5945/20
провадження № К/9901/38289/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» до Головного управління Держпраці у Львівській області, за участі: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області, про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» - адвоката Косендюка Ярослава Анатолійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (суддя Кузан Р. І.) і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (судді Ільчишин Н. В., Коваль Р. Й., Гуляк В. В.),
1. У липні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» (далі - ТОВ «К-Агроінвест Трейд», Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області), у якому просило визнати протиправним і скасувати припис від 09 липня 2020 року № 13/10/197/0259.
Цим приписом відповідач зобов'язав Товариство провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з його працівником ОСОБА_1 , у зв'язку з появою нових обставин та необхідністю приведення акта за формою Н-1 у відповідність з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337). Товариство не погодилося з цим приписом, адже на його думку підстав для повторного розслідування немає.
2. Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій в цій справі, можна викласти так.
ТОВ «К-Агроінвест Трейд» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 39266874); його місцезнаходженням є: Львівська область, Бродівський район, с. Заболотці, вул. Містки, буд.1А. Одним з видів економічної діяльності ТОВ «К-Агроінвест Трейд» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
01 квітня 2020 року на території невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «К-Агроінвест Трейд» за адресою: Львівська область, Бродівський район, с. Заболотці, вул. Містки 1А, стався нещасний випадок з мельником підприємства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв'язку з чим 02 квітня 2020 року директор ТОВ «К-Агроінвест Трейд» надіслав ГУ Держпраці у Львівській області та Бродівському відділенню Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області (далі - Управління ВД ФСС України у Львівській області) повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння).
У пункті 7 цього повідомлення викладено стислий опис обставин і ймовірні причини настання нещасного випадку, а саме: падіння потерпілого з підвищення на території підприємства після закінчення робочої зміни 01 квітня 2020 року о 18:25 год.
За наслідками розгляду повідомлення щодо нещасного випадку ГУ Держпраці у Львівській області листом № 4070/1/08-10 від 02 квітня 2020 року повідомило позивача про необхідність розслідування цього нещасного випадку з обов'язковим включенням до складу комісії представника Управління ВД ФСС України у Львівській області.
Зважаючи на цей лист і відповідно до вимог Порядку № 337 ТОВ «К-Агроінвест Трейд» видало наказ від 02 квітня 2020 року № 51-ОП «Про утворення комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострих професійних захворювань (отруєнь)», яким затверджено персональний склад комісії, зокрема туди включено страхового експерта з охорони праці Золочівського відділення ВД ФСС України у Львівській області Зигмунта Л. С .
Відтак Товариство звернулося до ГУ Держпраці у Львівській області з листом від 06 квітня 2020 року №27/20, у якому просило погодити продовження розслідування нещасного випадку, який трапився з працівником підприємства, на час дії обмежуваних заходів (карантину) та погодити проведення першого засідання комісії на 27 квітня 2020 року для належного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Управління ВД ФСС України у Львівській області своєю чергою звернулося до директора ТОВ «К-Агроінвест Трейд» з листом від 07 квітня 2020 року № 15.01-10-190, у якому просило включити до складу комісії з розслідування нещасного випадку страхового експерта з охорони праці Стрехалюка А. О .
Відтак, згідно з наказом директора ТОВ «К-Агроінвест Трейд» від 07 квітня 2020 року № 52-ОП, до складу комісії з проведення розслідування нещасного випадку внесено зміни (з врахуванням згаданого прохання). Пунктом 3 цього наказу зобов'язано Комісію провести розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку № 337.
ГУ Держпраці у Львівській області листом №4248/1/08-10 від 09 квітня 2020 року погодило позивачу продовження терміну розслідування нещасного випадку.
За наслідками розслідування нещасного випадку комісія склала акт від 26 травня 2020 року, який затверджений директором ТОВ «К-Агроінвест Трейд» 28 травня 2020 року (далі також - Акт розслідування [форми Н-1]).
Акт підписали голова та члени Комісії. Страховий експерт з охорони праці Стрехалюк А.О. підписав зазначений акт з приміткою «окрема думка» (цю окрему думку оформлено окремим документом та передана голові Комісії).
Згідно з розділом 4 Акта розслідування, Комісія з'ясувала таке:
« 01 квітня 2020 року працівник невідокремленого структурного, підрозділу «Птахівництво с. Городилів (Золочів)» ТОВ «К-Агроінвест Трейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39266874), що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, село Городилів, вул. Об'їзна, 1, - ОСОБА_1 , який працює на посаді мельника, приступив до виконання покладених на нього обов'язків.
Перед виконанням роботи зазначений працівник переодягнувся в спецодяг, спецвзуття та спільно з іншими працівниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 попрямували до будівлі кормоцеху, де вони разом розпочали виконання покладених на них обов'язків щодо розмелювання сировини для кормів на вальцових млинах із виконанням операцій з підготовки сировини до помелу та підготовки помольної суміші (забезпечення безперебійного подавання сировини на розмелювання та слідкування за якістю проміжного та кінцевого продукту).
Приблизно о 13 год. 10 хв. до бригадира на дільницях основного виробництва ОСОБА_6 зателефонував менеджер із закупівлі кормів ТОВ «К-Агроінвест Трейд» ОСОБА_7 та запитав чи зможе він разом з іншими працівниками змолоти 5 тонн кукурудзи та засипати її в мішки («біг беги»). ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 , що прохання про помел та засипку кукурудзи надійшло йому в телефонному режимі від менеджера ТОВ «ЕВТ».
Бригадир на дільницях основного виробництва ОСОБА_6 , після розмови з менеджером ОСОБА_7 , підійшов до мельників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 та запитав їх, чи зможуть вони після закінчення робочого часу залишитися та усі разом змолоти 5 тонн кукурудзи та засипати її в мішки («біг бег») для ТОВ «ЕВТ». Усі працівники погодилися виконати дане прохання.
Після зазначеної розмови з працівниками, ОСОБА_6 передзвонив до менеджера ОСОБА_7 та повідомив, що усі працівники погодилися та зможуть виконати дане прохання після закінчення робочого часу. Зазначена вище робота здійснювалося без відома директора ТОВ «К-Агроінвест Трейд» на некомерційній основі. Роботи із завантаження кукурудзи в мішки («біт беги») не передбачені виробничими потребами товариства.
О 17 год. 00 хв. закінчився робочий день. Після закінчення робочого часу, близько 17 год. 15. хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приступили до помолу кукурудзи на прохання ТОВ «ЕВТ».
В процесі роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували всередині будівлі кормоцеху, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на вулиці. Змоловши частину кукурудзи, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали засипати її у великі мішки («біт беги»). Для цього ОСОБА_6 сів за трактор МТЗ-80, до якого було причеплено навісне обладнання з вилами, та під'їхав під трубу (шнек) для вивантаження кукурудзи. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 начепили мішок («біг бег») за підіймальні вила трактора МТЗ-80 та встановили в мішок дерев'яні розпарки для того, щоб кукурудза не сипалася поза мішок. ОСОБА_6 підняв вила трактора під трубу (шнек), з якої мала здійснюватися засипка змеленої кукурудзи у мішок.
Після цього ОСОБА_6 вимкнув двигун трактора та пішов всередину приміщення кормоцеху до ОСОБА_4 для перевірки помолу кукурудзи, а ОСОБА_5 пішов за будівлю кормоцеху в туалет. ОСОБА_1 залишився біля трактора слідкувати за засипкою кукурудзи в мішок.
ОСОБА_6 , після того як перевірив, що в середині будівлі кормоцеху все гаразд, попрямував до електричного щитка, який знаходиться біля вхідних дверей будівлі кормоцеху, та ввімкнув експедиційну норію. Оскільки двері з коридору кормоцеху на вулицю були відчинені, ОСОБА_6 побачив, що надворі на землі біля трактора МТЗ-80 лежав ОСОБА_1 .
Підбігши до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 побачив на землі кров та покликав на допомогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які одразу ж прибігли. Не знаючи що робити в такій ситуації, ОСОБА_6 близько 18 год. 20 хв. зателефонував до керівника структурного підрозділу «Птахівництво с. Городилів (Золочів)» ОСОБА_8 , яка на той час перебувала у відпустці, та повідомив їй про нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1 ОСОБА_8 приблизно о 18 год. 25 хв. викликала швидку медичну допомогу.
Приблизно о 18 год. 40 хв., працівники швидкої медичної допомоги прибули на виклик і відвезли ОСОБА_1 в Золочівську центральну районну лікарню. 02 квітня 2020 року переводом із Золочівської ЦРЛ ОСОБА_1 поступив у Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова».
«Вид події» (пункт 5 Акта розслідування) Комісія означила як «падіння потерпілого під час пересування».
У висновку Акта розслідування Комісія зазначила, що нещасний випадок, що стався з працівником підприємства ОСОБА_1 , не пов'язаний з виробництвом на підставі пункту 53 Порядку № 337 (пункт 7 Акта розслідування).
До Акта розслідування долучено документи, які були підставою для висновку за результатами розслідування нещасного випадку.
Після складення Акта розслідування (затверджений директором Товариства 28 травня 2020 року) ГУ Держпраці у Львівській області отримало листа Управління Фонду соціального страхування України у Львівській області від 11 червня 2020 року № 01-10/8451 «Про повторне розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 ».
У цьому листі мовиться про те, що член Комісії з розслідування нещасного випадку - страховий експерт з охорони праці Бродівського відділення Управління ВД ФСС України у Львівській області Стрехалюк А.О. , не згідний зі змістом Акта розслідування, позаяк, на його думку, Комісія не з'ясувала усіх обставин та причин настання нещасного випадку; вважає, що існує низка недоліків в оформленні зазначеного Акта, а також суперечливої інформації стосовно самої події, яка спричинила це розслідування.
Зважаючи на наведене, на підставі пункту 58 Порядку № 337, Управління ВД ФСС України у Львівській області просило призначити повторне розслідування нещасного випадку.
Головний державний інспектор відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму ГУ Держпраці у Львівській області Дулюк Р.В. за наслідками розгляду матеріалів розслідування нещасного випадку та з уваги на лист Управління ВД ФСС України у Львівській області скерував Товариству припис від 09 липня 2020 року № 13/10/97/0259, яким зобов'язав провести повторне розслідування нещасного випадку у зв'язку з новими обставинами та необхідністю приведення Акта розслідування (форми Н-1) у відповідність з вимогами Порядку № 337. Припис обґрунтований тим, що Комісія не виконала у повному обсязі обов'язки, передбачені пунктом 33 Порядку № 377, зокрема:
- некоректно визначено вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку.
Видом події, що вказаний в розділі 5 Акта Н-1, є падіння потерпілого під час пересування. З огляду на характер отриманих потерпілим травм згідно з висновком закладу охорони здоров'я (лист КПП «Клінічна ЛШМД м. Львова» від 14 квітня 2020 року № 04-07 вих. 1517; відкрита черепно-мозкова травма, забій та стиснення головного мозку важкого ступеня, перелом кісток склепіння черепа) логічним є припущення про падіння потерпілого на голову з висоти (а не під час пересування), що, найімовірніше, сталося під час відкривання потерпілим з драбини засувки або шибера бункера накопичення помелу для наповнення мішка «біг-бег» змеленим зерном кукурудзи. Інформація про цей бункер і драбину на місці нещасного випадку є в матеріалах Золочівського ВП ГУНП у Львівській області (з фотографіями з місця події), у матеріалах, доданих до цього розслідування, однак не взята до уваги Комісії.
У графі «Причини» основна: вказано «Інші організаційні причини», «супутні» - «не виявлено». За наслідками розгляду матеріалів цього розслідування основною і супутніми причинами можуть бути як відсутність навчання і перевірки знань потерпілого за Правилами охорони праці при виконанні робіт на висоті, так і незабезпечення потерпілого засобами індивідуального захисту при виконанні робіт на висоті (захисний шолом, запобіжний пояс).
У графі «Устаткування, машини і механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку» вказано «трактор колісний МТЗ-80», який, згідно з поясненнями свідків, стояв нерухомо неподалік від місця події з піднятим на вилах мішком «біг-бег», і об який, можливо, вдарився потерпілий під час падіння з висоти (про що в розділі « 4. Обставини, за яких стався нещасний випадок» не згадується);
- не визначено відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці. Не досліджено, зокрема, відповідність драбини вимогам безпеки та виконання робіт потерпілим (наприклад, відкриття з драбини засувки бункеру запасу помелу).
- не з'ясовані обставини та причини настання нещасного випадку (з урахуванням викладеного вище);
- не встановлено осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці (до матеріалів розслідування не додано посадових інструкцій керівників згаданого структурного підрозділу та інструкцій з охорони праці мельника й машиніста трактора).
Крім цього, в приписі зазначено про те, що з пояснень свідків та змісту розділу 4 Акта «Обставини, за яких стався нещасний випадок» випливає, що завдання на помел кукурудзи посадовій особі невідокремленого структурного підрозділу «Птахівництво с. Городилів (Золочів)» (бригадиру на дільницях основного виробництва ОСОБА_6 , який згідно з ДК 003:2010 відноситься до посад «фахівці») телефоном дав менеджер із заготівлі кормів ТОВ «К-Агроінвест Трейд» ОСОБА_7 , тобто, керівник підприємства (згідно з ДК 003:2010 посада менеджера відноситься до категорії «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)»). Окрім цього, безпосередній керівник потерпілого, бригадир на дільницях основного виробництва ОСОБА_6 , повідомив мельників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про роботу після закінчення робочого часу - змолоти 5 тонн кукурудзи та засипати її в мішки («біг-беги») для ТОВ «ЕВТ».
За таких обставин, за текстом припису, Комісія мала б застосувати підпункт 2 пункту 52 Порядку № 377 (перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця, у тому числі в робочий і надурочний час) і визнати цей нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом;
- до матеріалів розслідування нещасного випадку не додано інструкцій посадових осіб та Інструкцій з охорони праці, що діють на невідокремленому структурному підрозділі «Птахівництво с. Городилів (Золочів)» ТОВ «К-Агроінвест Трейд», з яких слід встановити перелік осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку;
- до Акта розслідування не додано окремої думки члена Комісії - страхового експерта Стрехалюка А.О. (адже цей Акт, як відомо, підписано з окремою думкою, тому інформація про неї мала б бути зазначена в розділі 10 Акта Н-1 - примітка 12 до заповнення розділу 10 Акта Н-1 згідно з Додатком 11 до Порядку № 377); проте в розділ 10 Акта розслідування внесено перелік документів, які зібрані комісією. Документи, що отримані, використані та складені Комісією під час проведення розслідування, зазначаються окремим переліком і належать до матеріалів розслідування нещасного випадку;
- після підписів голови та членів Комісії в Акті розслідування [форми Н-1] міститься написана від руки примітка про відсутність окремої думки Стрехалюка А.О. і підпис голови комісії, що формою Акта Н-1 не передбачено;
- ескіз місця події не відповідає формі Додатку 6 до Порядку № 377.
З погляду Товариства, висновки та дії Комісії були правомірні, відповідають вимогам Порядку № 377, тож підстав для повторного розслідування нещасного випадку немає. З цих мотивів позивач вважає, що спірний припис має бути скасований як протиправний, у зв'язку з чим і звернувся з цим позовом до суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2021 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
5. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, покликаючись, з поміж іншого, на положення пунктів 1-3, 8, 9, 12, 33, 54, 55, 58 Порядку № 337, зазначив, що обов'язковий до виконання припис про проведення [повторного] розслідування може бути складений не лише у випадку приховування факту нещасного випадку, відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, але й за результатами перевірки матеріалів вже проведеного розслідування.
Відповідно до судових рішень, звернення до територіального органу Держпраці потерпілого, члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи або органу, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку, може бути підставою для призначення повторного розслідування нещасного випадку. Призначення повторного розслідування нещасного випадку мають право вимагати також посадові особи територіального органу Держпраці, за наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії).
На думку судів попередніх інстанцій, ці документи не обов'язково мають бути новими чи такими, що не були відомі Комісії під час [первинного] розслідування нещасного випадку. Визначальним, з погляду судів першої і апеляційної інстанцій, є сам зміст документів, який може виплинути на висновки Комісії за результатами проведення розслідування. Тобто, певні документи могли бути в розпорядженні Комісії під час розслідування обставин нещасного випадку, однак їм або не надано оцінки взагалі або надано неправильну чи суперечливу оцінку, що вплинуло на остаточний висновок Комісії за наслідками розслідування.
Суд першої інстанції зауважив, що проведення повторного розслідування обставин нещасного випадку має на меті усунути будь-які сумніви усіх зацікавлених осіб щодо повноти досліджених обставин та об'єктивності висновків Комісії. Значимість певних документів для розслідування залежить від конкретних обставин.
У цьому зв'язку суди попередніх інстанцій, як можна зрозуміти з їхніх мотивів, погодилися з аргументами страхового експерта з охорони праці, які він висловив в окремій думці до Акта розслідування, з приводу необхідності повторного розслідування, відтак і з правомірністю спірного припису.
Касаційне оскарження
6. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У цьому зв'язку скаржник пояснив, що наразі (на дату звернення з касаційною скаргою) нема висновку Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 55, 56, 58 Порядку № 337 в аспекті підстав для повторного розслідування нещасного випадку та ініціативи щодо його проведення з боку органу Держпраці, представник якого не брав участі у засіданні комісії з розслідування нещасного випадку.
Переконує, що у розумінні пункту 55 Порядку № 337 орган Держпраці може видавати припис у таких випадках: у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-1; у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
У контексті написаного представник позивача вважає, що у вимірі обставин цієї справи не було підстав для повторного розслідування.
Зауважив також, що пункт 58 Порядку № 337 визначає коло осіб, які можуть вимагати повторного розслідування нещасного випадку, зокрема до них належать органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). У цьому зв'язку автор касаційної скарги акцентує на тому, що представник органу Держпраці не брав участі у розслідуванні нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 , тому не може вимагати повторного розслідування.
Ухвалою від 17 листопада 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження з наведених підстав.
7. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З приводу порушених у касаційній скарзі питань відповідач зауважив, що вимозі провести повторне розслідування нещасного випадку передувало звернення Управління ВД ФСС України у Львівській області стосовно проведеного розслідування. У зверненні зазначено про те, що Акт розслідування оформлено з порушенням вимог Порядку № 337, а обставини, за яких стався нещасний випадок, потребують ретельнішої перевірки й оцінки, адже виявлені розбіжності й неточності мають істотне значення для правильної кваліфікації нещасного випадку (приміром, характер травми потерпілого, зазначений в медичних документах, дає підстави припустити, що її заподіяно внаслідок падіння з висоти, а не під час пересування, як зазначено в Акті розслідування).
Відповідач зазначив також, що Комісія, яка розслідувала нещасний випадок, не встановила причин настання нещасного випадку (про що прямо заначено в Акті розслідування), але водночас, покликаючись на пункт 53 Порядку № 337, ствердила, що цей нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. З уваги на зміст згаданого пункту, жодної із обставин, які унеможливлюють пов'язаність нещасного випадку з виробництвом, Комісія не встановила, що, з погляду відповідача, теж свідчить про обґрунтованість спірного припису.
8. Управління ВД ФСС України у Львівській області надіслало письмові пояснення на касаційну скаргу, у яких теж просить залишити оскаржені судові рішення без змін. Аргументи третьої особи за змістом подібні до тих, які висловив відповідач. З-поміж іншого наголошено на тому, що Комісія не встановила причин настання нещасного випадку, водночас виснувала, що він не пов'язаний з виробництвом. Посилання у цьому зв'язку на пункт 53 Порядку № 337 (в Акті розслідування) третя особа теж вважає безпідставним.
Релевантні джерела права
9. Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
10. Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-ХІІ) роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
11. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 2694-ХІІ рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
12. За текстом частини першої статті 38 Закону № 2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; <…>.
13. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, <…>, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, <…>.
14. За пунктом 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: <…> 6) здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; <…> 13) здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків; <…>.
15. Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Ці територіальні органи (зокрема ГУ Держпраці у Львівській області) утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2019 року № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внаслідок реорганізації шляхом злиття територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
16. Згідно з пунктами 1, 2 Порядку № 337 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
17. За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
18. Згідно з пунктом 9 Порядку № 337, розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.
19. Згідно з пунктом 12 Порядку № 337 на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню. Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 337 до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням). До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.
Відповідно до вимог пункту 33 Порядку № 337 Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана: <…>
обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; <…>
з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; <…>
скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною); <…>
передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
20. Згідно з пунктом 51 Порядку № 337 у разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним. Матеріали додаткового чи повторного спеціального розслідування надсилаються згідно з вимогами цього Порядку.
Відповідні зміни вносяться до журналу реєстрації осіб, які потерпіли від нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві.
21. У пункті 52 Порядку № 337 передбачено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, зокрема такою обставиною є перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час (пункт 2).
22. За пунктом 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов'язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
23. Згідно з частинами першою, третьою пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
24. Відповідно до пункту 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об'єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов'язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.
25. За пунктом 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов'язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов'язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.
26. За текстом пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов'язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.
Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).
Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Висновки Верховного Суду
27. В аспекті порушених у касаційній скарзі питань колегія суддів має висловитися з приводу правомірності вимог органу Держпраці (шляхом видання припису форми Н-9) про проведення повторного розслідування нещасного випадку. У цьому зв'язку Товариство у касаційній скарзі звертає увагу на два аспекти: відсутність підстав для повторного розслідування у значенні пункту 55 Порядку № 337 і відсутність у відповідача «повноважень» ініціювати повторне розслідування, позаяк його представник не брав участі у розслідуванні нещасного випадку, що у розумінні пункту 58 Порядку № 337 (з погляду позивача) є для цього необхідною умовою.
28. З уваги на зазначене, колегія суддів, аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, дійшла таких висновків:
Держпраці (її територіальні органи) зобов'язане контролювати своєчасність та об'єктивність проведення розслідування нещасних випадків та у разі виявлення порушень вимог Порядку № 337 вживати відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1 (пункт 54 Порядку № 337).
Обов'язковий до виконання припис за формою Н-9 посадова особа органу Держпраці може видавати як у випадку відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, або у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), так і за наслідками перевірки матеріалів розслідування;
За наслідками перевірки матеріалів розслідування орган Держпраці може вимагати повторного розслідування, якщо виявляться обставини та/чи документи, які можуть суттєво вплинути на висновки комісії.
Вимагати повторного розслідування можуть також потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1 (пункт 58 Порядку № 337).
29. Повертаючись до обставин цієї справи нагадаємо, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що Товариство не погоджується із правомірністю спірного припису від 09 липня 2020 року, яким від нього вимагається провести повторне розслідування нещасного випадку (який трапився 01 квітня 2020 року з ОСОБА_1 , про що написано вище).
Ці вимоги відповідача, як з'ясували суди попередніх інстанцій, основуються головним чином на тому, що Акт розслідування, окрім того, що оформлений з порушеннями, не містить усіх відомостей щодо обставин і причин настання нещасного випадку, у ньому не встановлено осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці. У сукупності відображена в Акті розслідування інформація, у певних аспектах суперечлива і неповна, не переконує в обґрунтованості і категоричності висновку Комісії про непов'язаність нещасного випадку з виробництвом.
Посилання на пункт 53 Порядку № 337 у цьому контексті розцінено як безпідставне, адже обставин, за наявності яких нещасний випадок, у значенні цього пункту, не може визнаватися пов'язаним з виробництвом, не встановлено, принаймні в Акті розслідування про це не зазначено.
Нагадаємо також, що спірний припис посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області видала за наслідками вивчення матеріалів розслідування нещасного випадку після звернення Управління ВД ФСС України у Львівській області з листом від 10 червня 2020 року № 04-09-1100 (з проханням провести повторне розслідування з мотивів його неповноти і необ'єктивності).
30. За описаних обставин цієї справи колегія суддів поділяє висновки судів попередніх інстанцій про те, що викладені в Акті розслідування висновки щодо нещасного випадку, який трапився 01 квітня 2020 року з ОСОБА_1 , є неповними і суперечливими, тож вимагали повторної перевірки. Особливо звертає увагу те, що Комісія не встановила причин настання нещасного цього випадку, але виснувала, що він не пов'язаний з виробництвом. Посилання у цьому зв'язку на пункт 53 Порядку № 337 теж видається недоречним, адже не зрозуміло, на яких фактичних обставинах ґрунтується це застереження.
На думку колегії суддів, позивач помилково трактує положення пунктів 55, 58 Порядку № 337, переконуючи таким чином у своїй правоті. Держпраці і його територіальні органи, зважаючи на свій правовий статус і обсяг повноважень, якраз повинні реагувати на випадки неналежного розслідування нещасних випадків і вимагати їх усунення.
31. Тож з уваги на встановлені в цій справі обставини можемо виснувати, що зважаючи на суть порушень, допущених під час розслідування (мовиться про неповноту з'ясування обставин і причин нещасного випадку, його пов'язаність з виробництвом) виправити їх можна тільки шляхом повторного розслідування нещасного випадку (з урахуванням висловлених зауважень), що й вимагається у спірному приписі.
32. Згідно з частиною першою статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; <…>.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
33. Зважаючи на наведені мотиви і керуючись положеннями статей 341, 351 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування немає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «К-Агроінвест Трейд» - адвоката Косендюка Ярослава Анатолійовича, залишити без задоволення.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова