27 січня 2022 року
м. Київ
справа №620/978/21
адміністративне провадження №К/9901/45153/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №620/978/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача у проведенні позивачу перерахунку пенсії відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50 - у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, статті 54- у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та статті 39 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись з цими судовими рішеннями, відповідач 08 грудня 2021 року направив касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 10 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору та залишено касаційну скаргу без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник надіслав до суду платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 1816 грн.
Таким чином, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк та спосіб, установлений ухвалою Верховного Суду.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обгрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що скаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано 09 листопада 2021 року, що підтверджує копіями поштового конверту та супровідного листа.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Визначення особою наявності підстав для оскарження рішення потребує дослідження його тексту, що потребує наявності достатньої кількості часу. Колегія суддів враховує той факт, що відповідач звернувся з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст.328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Ця справа розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч.4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у справі №804/4217/18.
Також відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. "а" та "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та справа має виняткове значення для нього.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність зазначених скаржником обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, Суд-
Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №620/978/21.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №620/978/21.
Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду справу №620/978/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду