25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/10690/2020
адміністративне провадження № К/990/1361/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 520/10690/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
10.01.2022 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 06.01.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 23.03.2021, повний його текст складено 02.04.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 05.05.2021 з урахуванням вихідних та святкових днів, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 06.01.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув, а також роз'яснив, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Вважає, що повернення касаційних скарг відбулось безпідставно, оскільки касаційна скарга містила посилання як на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, так і обов'язкові умови, які повинні бути зазначені. Вважає, що такі обставини є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 05.05.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.05.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у цілому доводи зводилися до цитування норми права, що регулюють спірні правовідносини із вказівкою на постанову Верховного Суду з цитуванням окремого витягу з її тексту без будь-якого обґрунтування подібності. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 14.16.2021.
Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 15.07.2021, 17.08.2021, які Верховний Суд повернув ухвалами від 28.07.2021, 08.09.2021 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 330 КАС України. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 10.08.2021, 26.09.2021 відповідно.
Вчетверте касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі подана 01.10.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.11.2021 її повернув на підставі статті 169 КАС України, оскільки у встановлений строк ГУ ДПС не усунуло недоліків касаційної скарги (надати належні докази, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку та навести обґрунтування підстави (підстав), на яку (які) зроблено посилання у касаційній скарзі), про які зазначив суд в ухвалі від 07.10.2021 про залишення касаційної скарги без руху. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 19.11.2021.
Вп'яте касаційна скарга подана до суду 07.12.2021, однак зміст якої був ідентичним до тих, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими. Ухвалою від 09.12.2021 Верховний Суд повернув вп'яте подану касаційну скарга на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 23.12.2021.
06.01.2022 касаційну скаргу подано вшосте, однак її обґрунтування так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом, тобто так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржникові було роз'яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Так, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), скаржник формально зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідає пункту 4 частини другої статті 353 КАС України.
Зазначене свідчить не про невизначеність скаржника із підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити взаємозв'язок посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України із конкретною нормою права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. Посилаючись на встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник не зазначає, яка саме обставина встановлена на підставі недопустимого доказу, а так само, який саме доказ скаржник вважає недопустимим та з яких підстав.
При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв'язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з'ясування судом обставин у справі.
Фактично, у касаційній скарзі процитовано висновки Акта перевірки із загальним посиланням на незгоду із прийнятим рішенням і неправильне застосування судами пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135 Податкового кодексу України, що, однак, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 520/10690/2020 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко