19 січня 2022 року
Київ
справа №480/331/20
адміністративне провадження №К/9901/1855/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у суді касаційної інстанції у справі №480/331/20 за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради про скасування рішення та визнання незаконним положення,
У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Білопільської міської ради (далі-відповідач), в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення п'ятої сесії сьомого скликання Білопільської міської ради №94 від 18.11.2019 про затвердження Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради;
-визнати незаконним Положення призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що пункти Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради, затвердженого рішенням ради від 18.11.2020 №94, не ґрунтуються на нормах Конституції, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Положення має такі недоліки, що призводять до порушення прав претендентів на конкурсні посади керівників та є незрозумілими для конкурсної комісії у процедурі визначення переможця, а тому позивача неправомірно не допустили до конкурсного відбору.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, у якій просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
23.10.2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову, в якій позивачка, посилаючись на визнання відповідачем позовних вимог та їх задоволення шляхом усунення допущеного правопорушення, просить прийняти відмову від позову.
Верховний Суд для повноти та всебічності дослідження питання можливості прийняття відмови від позову, а також з'ясування думки відповідача щодо доводів про визнання ним позову ухвалою від 26.10.2021 роз'яснив учасникам справи, що наслідком задоволення заяви про відмову від позову є постановлення ухвали, якою визнаються нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи, та закриття провадження у справі.
Також Судом запропоновано відповідачу подати свої зауваження/пояснення щодо заяви про відмову від позову.
Від ОСОБА_1 до Верховного Суду 05.01.2022 надійшла заява, відповідно до якої позивачка повідомила Суд про обізнаність про наслідки відмови від позову, підтримала, подану нею заяву.
Відповідачу копія ухвали Верховного Суду від 26.10.2021 вручена 03.11.2021, відзиву на заяву ОСОБА_1 про відмову від позову Білопільською міською радою не надано.
Відповідно до статті 348 КАС позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 189 КАС до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи заяви позивачки про відмову від позову, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова ОСОБА_1 від позову не суперечить закону, чиїх-небудь прав, свобод або інтересів не порушує, заяву подано нею особисто, а тому така підлягає задоволенню.
Крім того, посилаючись на положення статті 140 КАС України, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача усі суми судових витрат, а саме: судовий збір за оплату позовних вимог, апеляційної скарги, касаційної скарги, витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження визнання відповідачем позовних вимог та їх задоволення шляхом усунення допущеного правопорушення позивачка надала копію рішення за № 71 від 24.12.2020 другої сесії VIII скликання Білопільської міської ради "Про скасування рішення 5 сесії VII скликання "Про затвердження Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та дошкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради", пунктом 1 якого у зв'язку із створенням юридичної особи "Відділ освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради" рішення за № 71 від 24.12.2020 вирішено вважати таким, що втратило чинність.
Відповідно до пункту 1 рішення за № 71 від 24.12.2020 другої сесії VIII скликання Білопільської міської ради міська рада вирішила вважати таким, що втратило чинність рішення п'ятої сесії сьомого скликання Білопільської міської ради №94 від 18.11.2019 про затвердження Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради у зв'язку з створенням юридичної особи «Відділ освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради».
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення п'ятої сесії сьомого скликання Білопільської міської ради №94 від 18.11.2019 та визнати незаконним Положення.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що пункти Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради, затвердженого рішенням ради від 18.11.2020 №94, не ґрунтуються на нормах Конституції, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Положення має такі недоліки, що призводять до порушення прав претендентів на конкурсні посади керівників та є незрозумілими для конкурсної комісії у процедурі визначення переможця, а тому ОСОБА_1 неправомірно не допустили до конкурсного відбору.
З урахуванням обсягу позовних вимог, які були предметом заявленого ОСОБА_1 позову у цій справі, підстав та мотивів, з яких нею були оскаржені рішення та Положення, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття Білопільською міською радою рішення від 24.12.2020 за №71 не свідчить про визнання відповідачем позову та задоволення вимог ОСОБА_1 , позаяк прийняття міською радою рішення про визнання таким, що втратило чинність оскаржуване у цій справі рішення свідчить про здійснення відповідачем нормотворчої діяльності. З рішення Білопільської міської ради від 24.12.2020 за №71 не вбачається, що відповідач визнав незаконним попереднє рішення та скасував його з цих підстав.
Відповідно до статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Таким чином, враховуючи, що позивачкою не доведено, що відповідачем задоволено її вимоги, клопотання ОСОБА_1 про присудження на її користь понесених судових витрат у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 189, 345, 348, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Білопільської міської ради про скасування рішення та незаконним положення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 - визнати нечинними.
Провадження у справі № 480/331/20 за позовом ОСОБА_1 від позову до Білопільської міської ради про скасування рішення та незаконним положення, - закрити.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про стягнення на її користь з Білопільської міської ради понесених судових витрат у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець