13 січня 2022 року
м. Київ
справа № 826/13991/16
адміністративне провадження № К/9901/10899/19, К/9901/11430/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційні скарги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (колегія у складі суддів Степанюка А.Г., Губської Л.В., Епель О.В.)
у справі № 826/13991/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа Київська міська рада
про визнання неправомірними дій.
І. ПРОЦЕДУРА
1. У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-2), третя особа - Київська міська рада, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив визнати неправомірними дії Департаменту благоустрою та КП «Київблагоустрій», які виразилися у видачі доручення №193/09-13 та проведенні незаконного демонтажу майна ФОП ОСОБА_1 , а саме - тимчасової споруди площею 19,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, позов задоволено.
3. 18.04.2019 та 22.04.2019 до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на зазначені вище судові рішення, в якій скаржники просили їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалами Верховного Суду від 04.06.2019 відкрито касаційні провадження, які згодом були об'єднані в одне.
5. Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради клопотав про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.07.2011 старшим інспектором Головного управління контрою за благоустроєм міста Києва винесено припис №1111264, яким запропоновано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення шляхом надання до ГУКБМ у семиденний термін дозвільну документацію на тимчасову споруду (ордер ГУ містобудування та архітектури) за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, у приписі зазначено, що у разі відсутності дозвільної документації, йому слід демонтувати тимчасову споруду власними силами, відновити благоустрій. Попереджено, що у разі невиконання припису тимчасову споруду буде демонтовано примусово.
7. У зв'язку з невиконанням вимог припису Департаментом благоустрою 10.09.2013 видано КП «Київблагоустрій» доручення №193/09-13, в якому вказано на необхідність вжиття заходів шляхом демонтажу, зокрема, павільйону ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
8. За наслідками виконання виданого Департаментом благоустрою доручення КП «Київблагоустрій» 02.10.2013- 04.03.2013 було проведено демонтаж павільйону, що зафіксовано у відповідних актах.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що з 2000 року здійснює підприємницьку діяльність. 19.10.2010 Голосіївською районною в м. Києві радою продовжено на три роки термін дії договору оренди земельної ділянки, в тому числі для експлуатації існуючого кіоску роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Не зважаючи на дозвільну документацію, відповідач демонтував тимчасову споруду, яка належить позивачу на праві приватної власності. Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуваний припис від 28.07.2011 не був доведений до відома ФОП ОСОБА_1 , що позбавило останнього можливості надати дозвільну документацію, яка була у нього в наявності. Тому складання доручення про вжиття заходів з демонтажу, а також проведення самого демонтажу є протиправними. Крім того, сплата пайової участі є правом, а не обов'язком власника тимчасової споруди.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційних скаргах відповідачі наголошують, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, їх зроблено без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зауважують, що невиконання вимог припису свідчить про обґрунтованість складання доручення щодо вжиття заходів з демонтажу тимчасової споруди та подальшого демонтажу останньої.
Також зазначають, що наявність права користування земельною ділянкою не може бути ототожнене із дозвільною документацією на розміщення тимчасової споруди, термін дії якої завершився у 2006 році та не був продовжений.
Наголошують на неврахуванні судами попередніх інстанцій, що складання припису є обов'язком, а не правом уповноважених осіб Департаменту благоустрою, а тому відсутність ордеру на розміщення тимчасової споруди та доказів укладення договору на сплату пайової участі (внеску) і довідки про функціональне призначення тимчасової споруди, свідчить про відсутність проектно-дозвільної документації на таку споруду, що дає підстави для висновку про правомірність рішення Департаменту благоустрою щодо видачі доручення.
12. 02.07.2019 надійшов відзив, в якому позивач покликався на правомірність рішення судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Голосіївською районною радою, містить згоду орендодавця на розміщення та експлуатацію тимчасової споруди, а отже позивач мав законне право встановити тимчасову споруду. Підставою розміщення споруди було виникнення саме земельних відносин, отримання документів земельного характеру та на підставі них - дозволу на розміщення.
24.09.2010 позивач звернувся із заявою до Головного управління контролю за благоустроєм у м. Києві про видачу ордера на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з розміщенням своєї ТС та оплатив рахунок №2010051723 від 27.10.2010, однак до цього часу ордер не видано.
Посилання касаторів на законодавство, прийняте після 2005 року, в частині розміщення ТС є некоректним, оскільки ці акти було прийнято після виникнення спірних правовідносин і вони не могли регулювати їх у лютому 2005 року, коли позивач встановив тимчасову споруду.
Позивач не отримував припис, відповідачі не надали доказів надання його позивачу.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційних скарг та дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких мотивів.
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до статті 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
16. Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
17. Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
18. Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
19. Таким чином, Департамент міського благоустрою КМР має право приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об'єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою м. Києва.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що демонтована будівля належить до тимчасових споруд.
21. Стосовно висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем процедури здійснення архітектурно-будівельного контролю Суд звертає увагу, що порядок складання припису Департаментом міського благоустрою КМР передбачено підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва.
22. Встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
23. Згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою міста Києва для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.
24. У постанові від 22.05.2018 у справі №826/3131/17, обставини якої є релевантними, Верховний Суд зазначив таке:
«…наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:
винесення припису з вимогою усунути порушення;
у разі невиконання суб'єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;
проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти».
25. Висновки про необхідність дотримання процедури вручення припису також були висловлені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №826/6063/18, від 04.03.2020 у справі № 826/7508/16, від 23.09.2021 у справі № 826/13209/18, від 02.12.2021 у справі № 826/5004/17 та ін.
26. Верховний Суд неодноразово зазначав, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
Демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий.
27. Суди попередніх інстанцій зазначили, що у складеному 28.07.2011 приписі №1111264 хоча й зазначено особу, щодо якої його складено, однак, як підкреслив суд першої інстанції, доказів надсилання (вручення) вказаного припису ФОП ОСОБА_1 чи розміщення його у передбачений Правилами благоустрою спосіб Департаментом благоустрою не надано.
28. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що порушення Відповідачем-1 законодавчо встановленого обов'язку з повідомлення власника тимчасової споруди про складання припису щодо такого об'єкту позбавило Позивача права на його добровільне виконання шляхом надання дозвільних документів або добровільного демонтажу тимчасової споруди. Залишення поза увагою даних обставини зумовило прийняття Департаментом благоустрою передчасного рішення про демонтаж тимчасової споруди, яке, у свою чергу, було виконано КП «Київблагоустрій» без належних для цього правових підстав.
29. Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на те, що відповідач не довів факту належного повідомлення позивача про вимоги припису та його наклеювання, а тому дії Департаменту благоустрою та КП «Київблагоустрій» щодо видачі доручення №193/09-13 та проведенні незаконного демонтажу майна ФОП ОСОБА_1 є протиправними.
30. Доводи скаржників про відсутність у позивача дозвільних документів на встановлення тимчасової споруди, зокрема, ордеру, а також договору на пайову участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою, Суд відхиляє.
31. Суд апеляційної інстанції зазначав у рішенні, що у матеріалах справи відсутній ордер, який на момент виникнення спірних правовідносин був єдиною підставою для розміщення тимчасової споруди. Проте, не зважаючи на те, були дозвільні документи чи ні, суб'єкт владних повноважень, що застосовує заходи реагування, повинен діяти відповідно до закону та дотримуючись належної правової процедури. Відсутність дозвільних документів у позивача не може виправдовувати протиправні дії відповідачів.
32. Враховуючи вищезазначене, Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень.
33. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
35. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційні скарги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі №826/13991/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб