19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 320/8527/20
адміністративне провадження № К/9901/48717/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Блажівської Н.Є.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 320/8527/20 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», та Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021.
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», та Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 1357739,89 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто солідарно кошти у сумі податкового боргу у розмірі 1357739,89 грн з рахунків договору про спільну діяльність від 04.02.2004 №60 як уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» та Акціонерного товариства «Укргазвидобування», відкритих у банках, обслуговуючих таких платників податків за платежем рентна плата за користування надрами для видобування газу до 01.08.2018, погашення податкового боргу, повернення помилково, надміру сплачених сум до 31.12.2017 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок UA158999980313090016000016288, код класифікації доходів бюджету 13031200, отримувач Машівське УК/Машівський р-н/13031200, код отримувача 38058806, банк отримувача Казначейство України.
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» не погодившись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2021.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте відповідачем не зазначено обставини, які виділяють її вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду подібних справ. Отже, наведені відповідачем касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 не підлягають касаційному оскарженню.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 320/8527/20 відмовити.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова Р.Ф. Ханова Н.Є. Блажівська