12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 140/17181/20
адміністративне провадження № К/9901/47264/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 140/17181/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛМІТ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛМІТ» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 0001080701.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 12.07.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою від 28.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
14.09.2021 Головним управлінням ДПС у Волинській області повторно подана апеляційна скарга.
Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 08.10.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою від 24.11.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав наведені відповідачем обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що доводи, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції, враховуючи те, що відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і невиконання через це вимог процесуального закону і суду не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період. Крім того, оскаржуване рішення прийнято 26.04.2021, апеляційну скаргу вперше подано 24.05.2021, та ухвалою від 28.07.2021 суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу повернув. Проте, повторно апеляційну скаргу подано лише 14.09.2021 та жодних доказів, крім посилання на відсутність бюджетного фінансування, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у заяві про поновлення строку не наведено.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Так, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 140/17181/20 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова Н.Є. Блажівська Р.Ф. Ханова