Провадження № 22-ц/803/1804/22 Справа № 205/2770/21 Головуючий у першій інстанції: Приходченко О. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
25 січня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,
при секретарі Кравченку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
У березні 2021року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач є його матір'ю. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2021 року зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання позивача було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яке чинності не набрало. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач досяг повноліття. З моменту звернення відповідача до суду з позовом про стягнення з батька позивача аліментів, відповідач з позивачем не проживала, лише інколи навідувала його, не цікавилася його навчанням та не приділяла належної уваги його вихованню. На теперішній час він є студентом 2 курсу денної форми навчання Університету ім Альфреда Нобеля на контрактній основі. Денна форма навчання не дозволяє працевлаштуватися для самостійного матеріального забезпечення. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, хоча постійного місця роботи вона не має, постійно перебуває в Іспанії, веде розкішний спосіб життя. Позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку 9доходу) до досягнення ОСОБА_3 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 травня 2021 року позовні вимоги задоволено; стягнуто зі ОСОБА_1 аліменти на користь та утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 31 березня 2021 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ним 23-річного віку; стягнуто зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.09.2002 відповідач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 (а.с. 5).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 7-9).
Відповідно до довідки ВНЗ “Університет імені Альфреда Нобеля” №365 від 24.03.2021 ОСОБА_3 є студентом 2-го курсу Університету ім. Альфреда Нобеля денної форми навчання на контрактній основі за спеціальністю “Філологія (прикладна лінгвістика)”, терміном навчання до 30 червня 2023 року, що підтверджується довідкою (а.с. 6).
Згідно довідки ВНЗ “Університет імені Альфреда Нобеля” №1517 від 21.09.2021 ОСОБА_3 навчався в Університеті імені Альфреда Нобеля за спеціальністю “Філологія (прикладна лінгвістика)” та наказом №62-02-У від 14.06.2021 р. відрахований (а.с. 96).
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про успішність (з перекладом на українську мову) ОСОБА_3 зарахований і навчається на першому курсі програми бакалавра “Мистецтво у міжнародних відносинах”, затвердженої Католицьким Університетом Сан-Антоніо м.Мурсія, в “ЕУ Бізнес Скул” м. Барселони, на умовах повного дня у 2020-21 навчальному році (а.с. 134-137).
Відповідно до ст. ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, а розмір щомісячних аліментів на повнолітню дочку, сина визначається судом.
Частиною 3 ст. 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення сином (донькою) віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня пред'явлення позову, а в окремих випадках можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.
У п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення сином (донькою) віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При розгляді даної справи колегія приймає до уваги доводи апелянта, що вона не має постійного заробітку, отримує дохід у розмірі 5000,0 грн на місяць від здавання житла в оренду.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивач є повнолітнім, 23-х років не досяг, продовжує навчання та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, оскільки самостійного доходу не має; беручи до уваги, що відповідач може надавати матеріальну допомогу в обмеженому розмірі, а також приймаючи до уваги, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в достатньому та необхідному розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.
В оскаржуваму рішенні суд першої інстанції помилково вказав, що розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При стягненні аліментів на утримання повнолітнього сина у зв'язку з продовженням навчання положення ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до ст. 201 СК України, не застосовуються.
З урахуванням викладеного, колегія дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення місцевого суду в частині визначеного розміру аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 з 1/4 на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років з виключенням з резолютивної частини словосполучення: «але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму».
Доводи апеляційної скарги, що на утриманні відповідачки перебуває її непрацездатна матір не підтверджені належними, допустимими доказами, тому не можуть бути прийняті до уваги судом.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для стягнення аліментів, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта. Такі доводи відповідачки були предметом розгляду у місцевому суді та судом першої інстанції їм надано обґрунтовану оцінку, а тому підстав для повторного правового аналізу немає.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно змінити.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року - змінити в частині розміру стягнутих із ОСОБА_1 на користь та утримання ОСОБА_3 аліментів - з 1/4 на 1/6 частину усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно; виключити з резолютивної частини словосполучення: «але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму».
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова