Провадження № 11-кп/803/369/22 Справа № 171/869/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 лютого 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040410000766 від 18 грудня 2020 року, за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року, ухвалений щодо
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черчичі Володимир-Волинського району Волинської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), -
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватою за ч. 1 ст. 137 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
ОСОБА_6 визнано винуватою за ч. 1 ст. 137 КК України, за таких обставин.
Так, ОСОБА_6 займаючи посаду помічника вихователя, у відповідності до статті 27 Закону України «Про дошкільну освіту» є учасником освітнього процесу.
ОСОБА_6 , відповідно до посадової інструкції, затвердженої завідуючою ДНЗ (ясла-садок) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 02.09.2016, з якою ОСОБА_6 ознайомлена під підпис 03.04.2019, несе відповідальність за дотримання інструкції з техніки безпеки і за дотримання інструкції з охорони життя та здоров'я дітей.
Крім того, 01.10.2020 ОСОБА_6 ознайомилась з інструкцією з охорони праці № 4 помічника вихователя, затверджена наказом завідувача ДНЗ (ясла-садок) «Малятко» від 01.10.2020 № 112, де пунктом 1.8. завідувач ДНЗ або особа призначена ним, проводить з помічником вихователя, який приймається на роботу, вступний інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності, знайомить з правилами внутрішнього розпорядку, із заходами щодо забезпечення належного рівня пожежної безпеки, санітарними правилами влаштування і утримання приміщення та умова праці. Відповідно до посадових інструкцій, ОСОБА_6 забезпечує безпечну організацію та проведення навчально-виховного процесу, виконує вимоги інструкції з охорони життя і здоров'я дітей, згідно Інструкції з охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог та правила пожежної безпеки несе повну відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей під час навчально-виховного процесу, за виховання і навчання дітей своєї вікової групи згідно зі статутом закладу, несе відповідальність за життя і здоров'я ввірених дітей, за збереження життя, фізичне і психічне здоров'я дитини згідно із законодавством підтримує порядок у приміщенні своєї групової кімнати, на майданчику дошкільного навчального закладу під час навчально-виховного процесу, перевіряє місце для проведення занять, справність меблів та міцність їх кріплення, відповідність одягу, взуття, зачіску дітей, продумує систему страховки дітей, передбачає небезпечні ситуації (зіткнення, падіння), створює оптимальні умови для фізичного та психічного розвитку дітей, не допускає їх перевтоми чи переохолодження, у разі необхідності надає першу медичну допомогу.
Відповідно до пункту 16.3. Державних санітарних норм та правил, затверджених Наказом МОЗ України 01.08.2013 № 678, немовлят у дошкільних навчальних закладах (групах) необхідно підмивати при кожній заміні підгузків або перед кожним сповиванням. Перед нічним сном цих дітей купають. Підмивання проводять теплою проточною водою. Температура води для підмивання і купання має бути +37°С.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про дошкільну освіту», права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Дитина має гарантоване державою право на безпечні та нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання і навчання.
Так, ОСОБА_6 , виконуючи свої професійні обов'язки помічника вихователя 5-го розряду дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Малятко» Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, 09.12.2020 о 10 годині 50 хвилин знаходячись на робочому місці, привела вихованця дошкільного закладу - малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до туалетної кімнати групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що розташована у приміщенні зазначеного дошкільного закладу, за адресою: АДРЕСА_2 , для підмивання від забруднення водою. В цей момент, ОСОБА_6 , неналежно ставлячись до виконання своїх професійних обов'язків, в порушення посадових інструкцій помічника вихователя, внаслідок недбалого до них ставлення, не впевнившись в тому, що температура води не завдасть шкоди здоров'ю вихованцю ОСОБА_9 , гарячою водою підмила нижні кінцівки останнього, внаслідок чого малодітній ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків І-ІІ ступеню обох гомілок і стоп 1% поверхні тіла, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, що заподіяло істотну шкоду здоров'ю малолітньому ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити, вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 1 ст. 137 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посаду помічника вихователя і займатись діяльністю, пов'язаною з забезпеченням організації та проведення навчально-виховного процесу. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор вказує, що суд, призначаючи обвинуваченій додаткове покарання, не зважаючи на те, що ОСОБА_6 займала посаду помічника вихователя 5 розряду, яка у відповідності до ст. 27 ЗУ “Про дошкільну освіту”, належить до учасників освітнього процесу, і займалась діяльністю, пов'язаною з забезпеченням безпечної організації та проведення навчально-виховного процесу, з яким було пов'язане вчинення злочину, в резолютивній частині вироку чітко не сформулював рішення про призначення додаткового покарання, й не зазначив права займати які посади і займатися якою діяльністю позбавлена обвинувачена, внаслідок чого допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставою для зміни судового рішення в частині призначення покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинувачену, яка не заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам, а також вказані обставини не оспорюються і в апеляційній скарзі, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягають.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з встановленими судом обставинами, що впливають на вид і розмір покарання, й вважає, що основне покарання ОСОБА_6 призначене у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованого злочину, із застосування положень ст. 75 КК України, за своїм видом та розміром, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, водночас доцільність призначення саме такого покарання в апеляційній скарзі не оспорюється.
Перевіряючи доводи скарги прокурора щодо необхідності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посаду помічника вихователя і займатись діяльністю, пов'язаною з забезпеченням організації та проведення навчально-виховного процесу, колегії суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Санкцією ч. 1 ст. 137 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
У цій нормі позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю передбачається як факультативне додаткове покарання, тобто питання про доцільність його призначення вирішується на розсуд суду. У кожному випадку призначення покарання за ст. 137 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до особи додаткового покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо призначення додаткового покарання, цих вимог закону дотримався не в повній мірі.
За встановлених судом обставин, які впливають на вид та міру покарання, ОСОБА_6 раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, має обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття.
Разом з цим, з матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачена на цей час не займає посаду помічника вихователя й не займається діяльністю, пов'язаною з забезпеченням організації та проведення навчально-виховного процесу та не працює взагалі.
Отже, колегія суддів, враховуючи вищезазначене, призначення обвинуваченій додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посаду помічника вихователя і займатись діяльністю, пов'язаною з забезпеченням організації та проведення навчально-виховного процесу, про що йдеться в апеляційній скарзі, вважає недоцільним й явно несправедливим, та дійшла висновку про необхідність виключення з судового рішення посилання суду на призначення додаткового покарання, що не погіршує становище обвинуваченої.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні, на підставі ст. 408 КПК України, в частині призначення покарання, з виключенням з вироку посилання суду на призначення обвинуваченій додаткового покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 , - змінити в частині призначення покарання.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вважати ОСОБА_6 засудженою за ч. 1 ст. 137 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4