Провадження № 11-кп/803/543/22 Справа № 191/3085/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2021 року застосування положень ст. 82 КК України щодо засудженого ОСОБА_7 ,
Ухвалою засудженому ОСОБА_7 замінено невідбуту частину покарання більш м'якою - обмеженням волі.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що що засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи покарання в ДУ «СВК № 94», зарекомендував себе позитивно, працевлаштований на території котельні - оператором, станом на 28.03.2021 року відбув Ѕ частину строку призначеного судом покарання, має чотири заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, мав два стягнення, які у встановленому законом порядку погашені, соціально-корисні зв'язки задовільні, вину у скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю. За цих умов суд дійшов висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що лінія поведінки та спосіб життя засудженого за весь час відбуття покарання були постійними та стабільними, та його поведінка та ставлення до праці є сумлінними, а тому дійшов висновку, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення і йому можливо замінити невідбуту частину покарання більш м'яким - обмеженням волі.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в застосуванні до засудженого положень ст. 82 КК України відмовити.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що суд не врахував, що засуджений не став на шлях виправлення. Прокурор зазначає, що у щоденнику індивідуальної роботи відсутні записи щодо оцінки ступеню виправлення засудженого. Окрім цього, 30.11.2021 комісією прийнято рішення про відмову в поданні матеріалів до суду, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, засудженого, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно з вимогами ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі та стали на шлях виправлення, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та лише після фактичного відбуття ним не менше половини строку покарання, призначеного судом умисний тяжкий злочин.
На переконання колегії суддів, при розгляді клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суд першої інстанції в повній мірі дотримався наведених вимог закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2019 року за ч.2 ст.185,70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та станом на 28 березня 2021 року відбув Ѕ частину строку покарання.
Згідно наявних у матеріалах провадження даних, на теперішній час ОСОБА_7 працевлаштований на території котельні оператором, до даної роботи ставиться сумлінно та відповідально, проявляє розумну ініціативу, поставлені завдання виконує якісно та вчасно, порушень правил пожежної безпеки і безпеки праці не допускає; дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, сумлінно ставиться до своїх обов'язків; вимоги режиму утримання розуміє правильно, порушень не допускає; у відносинах з адміністрацією дотримується правомірних та ввічливих стосунків, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи; дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої йому роботи, використовує тільки за призначенням; виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок; бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, входить до складу ради колективу засуджених відділення; має задовільний стан здоров'я та соціально-корисних зв'язків, на профілактичному обліку не перебуває, провину у скоєному злочині визнав, розкаявся у вчиненому.; відповідно до оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній.
Згідно довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_7 має чотири заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. 26 листопада 2019 року та 19 лютого 2020 року мав два стягнення за вилучення заборонених предметів, після яких був заохочений двічі, що свідчить про їх погашення.
Надаючи оцінки наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення є обґрунтованим.
Враховуючи особу засудженого, який позитивно характеризується, участь його в житті установи виконання покарань, позитивне ставлення до праці, наявність заохочень та строк відбутого покарання, доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтоване застосування судом ст. 82 КК України не заслуговують на увагу.
На думку колегії суддів, заміна призначеного покарання на обмеження волі буде сприяти досягненню мети кримінального покарання, зазначеній у ч. 2 ст. 50 КК України, а саме, виправленню засудженого, а також, запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Доводи прокурора про те, що 30 листопада 2021 комісією прийнято рішення про відмову в поданні матеріалів до суду, оскільки засуджений не став на шлях виправлення, з урахуванням даних про особу ОСОБА_7 , підстав для відмови у задоволенні клопотання останнього не дають.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не суперечать фактичним обставинам справи. Крім формальних підстав для застосування ст. 82 КК України під час апеляційного розгляду встановлено, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення та йому необхідно замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2021 року застосування положень ст. 82 КК України щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4