Справа № 164/1911/21 Провадження №33/802/92/22 Головуючий у 1 інстанції:Невар О.В.
Категорія: ч.1 ст.184 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
07 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 16 грудня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого адміністратором системи Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, за ч.1 ст.184 КпАП України,
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він будучи батьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання цієї дитини, внаслідок чого малолітня ОСОБА_2 вживала пиво 28 вересня 2021 року, біля 13 години, в приміщенні ОЗЗСО «Прилісненський ліцей Прилісненської сільської ради Волинської області», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КпАП України (а.с.14).
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що суд здійснюючи розгляд справи не повно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не взяв до уваги його доводи. Крім того зазначає, що складений щодо нього протокол про адміністративні правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КпАП України, оскільки зазначені у ньому дані щодо суті чиненого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку із відсутністю в його діях події, а також складу адміністративного правопорушення (а.с.19-21).
Заслухавши ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі: незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, в результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2021 та досліджених судом матеріалів, жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків не наведено.
В протоколі відсутні відомості про те, як саме ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини, передбачених диспозицією ч.1 ст.184 КпАП України.
Не вбачається таких даних і з письмових пояснень свідків. Крім того, слід зазначити, що в своїх письмових поясненнях свідки зазначила, що ОСОБА_2 випила рідину з пластикової пляшки з під чаю(а.с.2, 3, 4, 5, 6), а пояснення особисто у ОСОБА_1 та його доньки ОСОБА_3 з приводу подій, що мали місце 28.09.2021, не відбирались, не з'ясовано яким чином ОСОБА_1 здійснює виховання доньки, чи проводились ним профілактичні бесіди із донькою щодо неприпустимості вживання алкогольних напоїв.
Будь-яких інших об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Невиконання батьками або особами які їх заміняють обов'язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер, що не відповідає даному випадку.
Інших доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків щодо забезпечення малолітньої ОСОБА_2 необхідних умов життя, навчання та виховання матеріали справи не містять.
Такими чином, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України. За таких обставин, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.247, 294 КпАП України, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 16 грудня 2021 року, щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.