Справа № 761/3473/22
Провадження № 1-кс/761/2298/2022
03 лютого 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 (( ОСОБА_6 ),
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Батумі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 12021100040002424, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021100040002424, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано тим, що в період з травня 2021 року по 17.08.2021 у громадянина Грузії ОСОБА_9 , який з 2019 року проживав на території України, а саме, у місті Одеса та ще трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які також мешкали в м. Одеса, виник умисел на протиправне заподіяння смерті громадянину Грузії ОСОБА_10 , який 22.05.2021 перетнув кордон України і тимчасово проживав у місті Києві.
При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах вказані особи вступили у попередню змову на умисне вбивство ОСОБА_10 , після чого розробили план реалізації злочину та розподілили між собою ролі, відповідно до яких одна із невстановлених під час досудового розслідування осіб, яка знайома з особою з оточення ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , використовуючи дружні зв'язки останнього під вигаданим приводом повинна була домовитись про зустріч з ОСОБА_10 , а ОСОБА_9 разом з іншими двома невстановленими під час досудового розслідування співучасниками несподівано прибути на зустріч та, використовуючи невстановлену під час досудового розслідування вогнепальну зброю та предмети, що мають колото-ріжучі властивості, вчинити вбивство потерпілого.
Органом досудового розслідування встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_9 , з метою приховування своїх злочинних дій, 17.08.2021 перебуваючи у місті Одеса орендував на дві доби автомобіль марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому разом з однією із невстановлених під час досудового розслідування осіб, який є одним із співучасників злочину, 17.08.2021, приблизно о 21 год. 00 хв., прибув у місто Київ. В свою чергу, двоє інших невстановлених під час досудового розслідування осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі марки «ВМW», номерний знак НОМЕР_2 , 17.08.2021, приблизно о 21 год. 30 хв., з метою умисного вбивства ОСОБА_10 , також прибули до міста Києва.
Того ж вечора, діючи відповідно до раніше розробленого плану, виконуючи відведену їй роль, діючи за попередньою змовою групою осію, одна із невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з числа тих, хто прибув на автомобілі марки «ВМW», номерний знак НОМЕР_2 , зустрілася у невстановленому досудовим розслідуванням місці з ОСОБА_11 , який не був обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_9 та інших співучасників щодо умисного вбивства ОСОБА_10 , та домовився про зустріч з ОСОБА_10 18.08.2021 о 11 год. у дворі буд.
АДРЕСА_2 . Про час та місце зустрічі з потерпілим невстановлена під час досудового розслідування особа повідомила ОСОБА_9 та інших невстановлених під час досудового розслідування осіб, які діяли з ним у попередній змові групою осіб.
Так, 18.08.2021, у період часу з 05 год. 28 хв. по 05 год. 44 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, діючи відповідно до раніше розробленого плану, двоє невстановлених під час досудового розслідування осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, рухаючись на автомобілі марки «ВМW», номерний знак НОМЕР_2 , в напрямку буд. № 22-В по вул. Новаторів у м. Києві, застосовуючи засоби конспірації, а саме змінивши номерні знаки транспортного засобу на державний номерний знак НОМЕР_3 , у невстановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 10 год. 30 хв., прибули на вказаному автомобілі до місця вчинення злочину.
В свою чергу, ОСОБА_9 разом з невстановленою під час досудового розслідування особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до раніше розробленого плану, у період часу з 05 год. 21 хв. до 10 год. 30 хв., на транспортному засобі марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули на місце неподалік буд. № 22 В по вул. Новаторів у місті Києві, де очікували на сигнал від невстановленої під час досудового розслідування особи.
В подальшому, 18.08.2021, не пізніше ніж о 11 год. 00 хв., невстановлена під час досудового розслідування особа, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими співучасниками, виконуючи відведену йому роль, під вигаданою метою зустрілась з ОСОБА_10 неподалік буд.
АДРЕСА_2 , після чого, діючи відповідно до раніше розробленого та узгодженого з усіма учасниками плану, повідомила ОСОБА_9 та інших двох невстановлених під час досудового розслідування осіб про зустріч з потерпілим, цим самим подала останнім сигнал.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, того ж дня о 11 год. 03 хв. ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із двома невстановленими під час досудового розслідування особами, отримавши сигнал, діючи відповідно до розробленого плану, несподівано для ОСОБА_10 наблизились до останнього. Далі, ОСОБА_9 , діючи умисно, використовуючи заздалегідь підготовлену невстановлену під час досудового розслідування вогнепальну зброю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті особи і бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті потерпілому, здійснив один прицільний постріл у тулуб ОСОБА_10 , чим заподіяв останньому вогнепальне поранення лівої тазової області з наскрізним проходженням раневого каналу через черевну порожнину та черевну аорту. В свою чергу, невстановлені під час досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , з метою доведення злочинного умислу до кінця, нанесли ОСОБА_10 удари невстановленим під час досудового розслідування предметом, що має колото-ріжучі властивості, а також ногами по голові і іншим частинам тіла, чим заподіяли потерпілому три забійні рани волосистої частини голови з переломом кісток зводу черепа, перелом верхньої та нижньої щелеп та три колото-різані рани лівого стегна.
Виконавши дії, які було необхідні для заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановлені під час досудового розслідування особи з місця вчинення злочину втекли, а ОСОБА_10 від масивної внутрішньої кровотечі, яка виникла в результаті вогнепального поранення, помер на місці події.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) інкримінується діяння, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає виключно позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі; при цьому, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження; незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред'явлена ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою, особи, що вчинили інкримінований йому злочин, перебували в масках, а тому встановити причетність ОСОБА_9 до вказаного злочину неможливо. Крім того, ОСОБА_9 вів звичайний спосіб життя, в Україні знаходиться на законних підставах, має постійне місце проживання, останній повінчаний на території України, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зав'язків ОСОБА_9 та відсутність ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного. Також захисник зазначив, що за час перебування ОСОБА_9 в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» у нього погіршився стан здоров'я, а тому просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника і також заперечував щодо задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100040002424, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
03.09.2021 прокурором у кримінальному провадженні погоджене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, яке того ж дня, в порядку ст. 278 КПК України, було вручено дорослому члену сім'ї, а саме, дружині ОСОБА_9 для передачі останньому у зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного на даний час не встановлене.
06.09.2021 у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та встановити місце знаходження ОСОБА_9 не виявилось за можливе, останнього оголошено в розшук.
13.09.2021 у зв'язку з тим, що оголошено розшук підозрюваного, досудове розслідування в порядку ст. 280 КПК України зупинено.
29.09.2021 у зв'язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень досудове розслідування відновлено.
29.09.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_12 .
23.11.2021 ОСОБА_9 затримано на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2021.
23.11.2021 ОСОБА_9 особисто під розписку у присутності адвоката вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
24.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.01.2022 включно.
28.12.2021 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 12021100040002424 від 18.08.2021 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 10.02.2021.
30.12.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10.02.2022.
03.02.2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до п'яти місяців.
10.02.2022 закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , однак закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у вказаний строк неможливо внаслідок особливої складності провадження та у зв'язку із необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) і процесуальних дій та прийняття відповідних процесуальних рішень, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_9 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Новаторів, 22-В від 18.08.2021, під час якого виявлено труп ОСОБА_10 з вогнепальним пораненням, колото-різаними ранами та травмами голови; допитом свідка ОСОБА_13 , під час якого встановлено, що 18.08.2021 приблизно о 11.00 год. свідок бачив біля буд. АДРЕСА_2 особу, одягнену у чорну куртку з капюшоном, джинси, високої та худорлявої тілобудови, яка йшла у бік буд. АДРЕСА_2 (місце злочину) разом з іншою особою. В подальшому, через деякий час бачила, як від будинку АДРЕСА_2 у бік провул. Люботинського бігла вказана особа та ще троє інших осіб; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 , під час якого остання впізнала ОСОБА_9 як особу, яку бачила за вищевказаних обставин; протоколами огляду предметів, а саме носіїв інформації із відеозаписами, за участю свідка ОСОБА_13 , під час яких встановлено, що зафіксована на відеозаписі з буд. АДРЕСА_3 , особа у чорній куртці з капюшоном, джинсах, яка за спиною тримала предмет, схожий на пістолет є тією самою особою, яку вона впізнала під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_12 . Також зафіксована на відеозаписі з будинку по АДРЕСА_4 особа у чорній куртці з капюшоном, джинсах, яка йде у бік вул. Новаторів та через деякий час біжить разом з іншими трьома особами від вул. Новаторів є тією самою особою, яку вона впізнала під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_12 . Також зафіксована 17.08.2021 о 21.53 год. на відеозаписі із готелю «IrisHitels» особа, яка надавала для поселення свій документ це та сама особа, яку вона впізнала під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_9 ; допитами свідка ОСОБА_14 , якими встановлено те, що 18.08.2021 він разом із потерпілим ОСОБА_10 , приблизно о 10.00 год., прибули до буд. АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_10 через деякий час зустрівся там із невідомим йому чоловіком та в ході розмови потерпілого із вказаною особою, до нього підійшло не менше двох інших осіб, у одного з яких був предмет, схожий на пістолет, після чого свідок почав тікати та під час втечі почув звук, схожий на постріл. Потім він повернувся на місце та побачив ОСОБА_10 мертвим; слідчим експериментом зі свідком ОСОБА_14 , під час якого відтворено описані події; допитом свідка ОСОБА_15 , яким встановлено те, що 18.08.2021 приблизно о 10.30 год., він побачив біля свого подвір'я по АДРЕСА_4 , двох осіб не слов'янської зовнішності, один з них одягнений у чорну куртку з капюшоном, джинси, які розмовляли між собою; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 , під час якого останній впізнав ОСОБА_9 як особу, яку бачив за вищевказаних обставин; протоколами огляду предметів, а саме носіїв інформації із відеозаписами, за участю свідка ОСОБА_15 , під час яких встановлено, що зафіксована на відеозаписі з буд. АДРЕСА_3 , особа у чорній куртці з капюшоном, джинсах, яка за спиною тримала предмет, схожий на пістолет, це та сама особа, яку він впізнав під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_12 . Також зафіксована на відеозаписі з будинку по АДРЕСА_4 особа у чорній куртці з капюшоном, джинсах, яка йде у бік вул. Новаторів та через деякий час біжить разом з іншими трьома особами від вул. Новаторів це та сама особа, яку він впізнав під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_12 . Також зафіксована 17.08.2021 о 21.53 год. на відеозаписі із готелю «IrisHitels» особа, яка надавала для поселення свій документ це та сама особа, яку він впізнав під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, тобто ОСОБА_9 ; допитом свідка ОСОБА_16 , яким встановлено, що 18.08.2021, приблизно о 11.00 год., у той час, коли свідок рухалась на автомобілі по вул. Трактористів у м. Києві, почула звук, схожий на постріл, після чого побачила особу, яка одягнена у чорну куртку з капюшоном та джинси, яка тримала в руках предмет, схожий на пістолет, який направлений у бік особи, яка впала на землю, після чого інші двоє осіб, які стояли поруч почали бити ногами ту особу, яка впала на землю. Також там знаходилась ще четверта особа, яка стояла поруч та спостерігала; допитом свідка ОСОБА_17 , яким встановлено, що 18.08.2021 приблизно о 11.00 год., остання почула звук, схожий на постріл, після чого виглянула у вікно та побачила чотирьох осіб, які біжать у бік провул. Люботинського у м. Києві, у одного з яких чітко бачила в руці предмет, схожий на пістолет; допитом свідка ОСОБА_18 , який повідомив, що 17.08.2021 йому зателефонувала жінка, яка запропонувала взяти в оренду автомобіль Форд Фієста, державний номерний знак НОМЕР_1 , та повідомила, що їй необхідно їхати до м. Києва, на що свідок погодився, після чого вони домовились про зустріч. На зустріч прийшов чоловік, який надав документи для оформлення договору оренди, а саме посвідку на тимчасове проживання на ім'я ОСОБА_5 , після чого взяв дане авто для користування. Авто було повернуте 19.08.2021 іншою особою; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_18 , під час якого останній впізнав ОСОБА_9 як особу, якій він передавав автомобіль Форд Фієста державний номерний знак НОМЕР_1 17.08.2021; допитом свідка ОСОБА_19 , яким встановлено, що 17.08.2021 о 21.50 год до «IrisHitels», що за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 120 Б, заселився ОСОБА_9 , який надав для поселення документ, а саме посвідку на тимчасове проживання, разом з жінкою та ще одним чоловіком кавказької зовнішності. Виїхали з готелю останні 18.08.2021 о 04.45 год.; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_19 , під час якого свідок впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 17.08.2021 о 21.50 год. заселилась в готель та 18.08.2021 о 04.45 год. виселилась та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_9 ознак інкримінованого злочину.
Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена слідчими суддями Шевченківського районного суду міста Києва в ухвалі від 24.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в ухвалі віл 30.12.2021 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватись від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів та спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_9 , який є громадянином іншої держави, на території України постійного місця проживає до затримання не мав та останнього затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання, а відтак з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя надає критичної оцінки наявності договору найму (оренди) квартири від 01.12.2021, оскільки вказаний договір укладено після затримання ОСОБА_9 і на переконання слідчого судді вказаний договір укладено з метою створення уявлення про наявність у підозрюваного місця проживання, водночас, стороною захисту в судовому засіданні не надано будь-яких інших доказів наявності у підозрюваного постійного місця проживання на території України до його затримання.
Крім того, інкриміноване ОСОБА_9 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органу досудового розслідування та суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкримінований ОСОБА_9 злочин вчинений з особливою зухвалістю за попередньою змовою групою осіб та призвів до смерті людини, що свідчить про зневажливе ставлення ОСОБА_9 до цінності людського життя, норм моралі та норм закону.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
При цьому, слідчий суддя відзначає, що наявність у підозрюваного на утриманні дружини (з якою ОСОБА_9 повінчаний) та неповнолітньої дитини у Грузії від першого шлюбу, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_9 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваним ОСОБА_9 на території України також укладено законний шлюб з ОСОБА_20 та ОСОБА_9 повінчаний з ОСОБА_21 , що дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_12 .
Також наявність на його утриманні малолітньої дитини не свідчить про мінімізацію вказаного ризику, оскільки дитина ОСОБА_9 перебуває на території Грузії, що навпаки свідчить про наявність можливості залишення ОСОБА_9 території України.
Слідчим суддею також враховано вік підозрюваного, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, характер вчинення якого свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, до норм закону, а також до цінності людського життя, її недоторканості, а саме вчинення особливо тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, вчинений групою осіб із застосуванням зброї, наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а також те, що кримінальне правопорушення вчинене проти життя особи.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що про реальне існування вищенаведеного ризику свідчить і те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, який призвів до загибелі людини, що вказує на зневажливе ставлення до людського життя та природних прав і в сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, з огляду на те, що підозрюваний офіційного та стабільного джерела доходів не має, інкримінований злочин призвів до загибелі людини, слідчий суддя вважає, що не виключений і ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований ОСОБА_9 злочин відноситься до насильницького, а саме, особа підозрюється в умисному вбивстві, що може свідчить про здатність підозрюваного до вчинення певних дій з метою зміни показань вказаними особами або безпідставної відмови від них, що буде перешкоджати здійсненню об'єктивного досудового розслідування.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Водночас, наведені в судовому засіданні захисником дані про стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_9 не свідчать про погіршення стану здоров'я підозрюваного за час його перебування в умовах слідчого ізолятору та не виключають можливість тримання ОСОБА_9 під вартою.
При цьому, жодних інших даних, що виключали би можливість тримання під вартоюОСОБА_9 , слідчому судді не надано.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки у вказаному кримінальному провадженні необхідно завершити проведення амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_9 ; завершити проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, до проведення якої залучено експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, об'єктами дослідження якої є змиви з різних поверхонь та поясний ремінь темно синього кольору, котрі були вилучені під час огляду автомобіля марки «Форд Фієста» 21.08.2021; після отримання висновків експертиз повідомити підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри; відкрити матеріали для ознайомлення сторонам кримінального провадження та надати їм можливість для ознайомлення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, які вручити підозрюваному та його захиснику; у разі виникнення необхідності виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчими суддями питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою та його продовження, не зменшилися та продовжують існувати.
Водночас, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , слідчий суддя виходить з того, що перебіг строку досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.02.2022 продовжено до п'яти місяців, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Також слідчим суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, який спричинив загибель людини, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України дають підстави не визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 199, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100040002424, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 03.04.2022 включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1