Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1711/21
07 лютого 2022 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Юрченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді заяви про роз'яснення рішення суду від 09.09.2021 (провадження № 2-р/711/28/21) у цивільної справи №711/1711/21,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про роз'яснення рішення суду від 09.09.2021 у цивільній справі № 711/1711/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2021 дана справа № 711/1711/21 (провадження № 2-р/711/28/21) передана до розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецькій С.М.
ОСОБА_1 10.01.2022 (датована заявником 07.01.2022) подала до суду заяву про відвід головуючому-судді Позарецькій С.М. Свою заяву обґрунтовує тим, що з матеріалів справи № 711/1711/21 вбачається, що на час подання позову уже давно закінчилася позовна давність, відсутні поважні причини пропуску позовної давності та право отримати судовий захист позивачем втрачено. А Придніпровськй районний суд м. Черкаси у складі судді Позарецької С.М. не є національним органом, якому належить обов'язок здійснити захист прав ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ». Разом з тим вважає, що суддя Позарецька С.М. протиправно проводила судовий розгляд справи та прийняла іменем України рішення про стягнення з неї грошових коштів на користь сторонньої особи. При цьому, не зазначивши конкретних доказів, наприклад, щодо факту надання послуг позивачем, отримання послуг відповідачами чи інших доказів, а отже фактично не перевіривши правильність розрахунку позивача, суд протиправно встановив факт наявності заборгованості та його розмір, безпідставно застосував норми ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630. Вказані дії судді Позарецької С.М. у заявниці викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду заяви про відвід судді у справі № 711/1711/21 (провадження № 2-ві/711/3/22).
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
В судове засідання заявник та представник ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі «ВП «Черкаська ТЕЦ» не з'явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені в установленому законом порядку.
Суд, дослідивши письмові матеріали заяви про відвід судді, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Між тим, згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів заяви про відвід судді, ухвалою судді Позарецької С.М. винесеної у порядку письмового провадження від 18.01.2022, відвід заявлений ОСОБА_1 у заяві від 07.01.2022 суддя Позарецька С.М. вважає необґрунтованим; справу № 711/1711/21 (провадження № 2-р/711/3/22) за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 09.09.2021, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи № 711/1711/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, передано до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для визначення судді щодо розгляду відводу головуючому судді - Позарецькій Світлані Михайлівні.
Статтею 36 ЦПК України (в ред. Закону України від 03.10.2017 року) визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд відхиляє посилання заявника на те, що дії головуючого судді є упереджденими та сумнівними щодо об'єктивності розгляду заяви про роз'яснення судового рішення ухваленого ним за результатами розгляду справи. № 711/1711/21, з огляду на наступне.
Положеннями Закону України «Про судоустрій та статус суддів» гарантується кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Конституцією України, яка має найвищу юридичну силу, передбачено право на судовий захист як однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.
Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.
Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.
Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що, в даному випадку, обставина подання заяви не існувала до початку розгляду справи та повністю залежала від волевиявлення самого заявника.
Натомість, будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено, обґрунтування заяви про відвід судді від розгляду заяви про роз'яснення рішення суду від 09.09.2021 зводиться фактично з незгодою заявника ОСОБА_1 з ухваленим судом рішенням по суті спору і не містить підстав, визначених ст. 36 ЦПК України.
З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленого відводу головуючого судді Позарецької С.М.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 40, 41 ЦПК України,-
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді від розгляду заяви про роз'яснення рішення суду від 09.09.2021 (провадження № 2-р/711/28/21) у цивільної справи №711/1711/21,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2022.
Головуючий: Н. М. Кондрацька